Єдине але втрачене кохання
Бажаний мій
Як дихає весною почуття?
У місячній імлі? Десь у світанку тіні?
Твої шукаю очі, без надії!
Без попереджень небо пише мрії.
Не говори... Давай без слів
Це крадькома так серце завмирає
Чи винна я, можливо винен ти,
Що грають почуття на клавішах надії.
І нескінченна лиш трівалість всіх ночей
Бо я тобі належу до знемоги
Та шепіт наших тіл не зупиню, повір!
Я віддаюсь, лишивши страх на волі...
В полоні, пеклі і на поталу літ
Мякі цілунки на губах бажаю
Сплетіння рук... Так небеса карають?
Посеред вулиць й світла ліхтарів.
Даруєш нам ти затишок і силу,
Бурхливим океаном став моїм
Й відродиш попри все безумства крила
Лишивши за собою чіткий слід.
Усе повік наповниться красою
Кордонів не малюю. Досить вже!
Просто живу, я дихаю тобою!
Ти мій магніт в житті і у вісні...
Відредаговано: 19.05.2023
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
