З душею розмовляти важко,
І крик її не спопелить сльоза,
Коли невпинно рветься щастя
А ти його не взмозі обійнять.
Знайома із безсиллям особисто?
Будуєш смуги? Відроджуєш мости?
Та все ж гармонію підсилює намисто
Обірване, без звичного прийди...
З душею розмовляти важко,
Вона не друг, порадник чи поет
Не ранок, що наступає вчасно
Чужа, занедбана... Болить!!!
З душею розмовляти важко
Не зрозуміє, роздмухає вогонь
Десь там далеко, луна мелодія бажання
Віддам краплинку волі у полон.
Душі байдуже, що серце завмирає
І поїзд мчить відстукує літа
А я сама, фальшивістю зітхає
Десь там, де пада білий сніг.
Не боляче розбите серце, спомин
Нестерпно його зібрати із частин
Безпечністю своєю тебе губить
Душі байдуже, чи очі світяться твої...
Відредаговано: 19.05.2023