Єдине але втрачене кохання

Душа

З душею розмовляти важко,

І крик її не спопелить сльоза,

Коли невпинно рветься щастя

А ти його не взмозі обійнять.

Знайома із безсиллям особисто?

Будуєш смуги? Відроджуєш мости?

Та все ж гармонію підсилює намисто

Обірване, без звичного прийди...

З душею розмовляти важко,

Вона не друг, порадник чи поет

Не ранок, що наступає вчасно

Чужа, занедбана... Болить!!!

З душею розмовляти важко

Не зрозуміє, роздмухає вогонь

Десь там далеко, луна мелодія бажання

Віддам краплинку волі у полон.

Душі байдуже, що серце завмирає

І поїзд мчить відстукує літа

А я сама, фальшивістю зітхає

Десь там, де пада білий сніг.

Не боляче розбите серце, спомин

Нестерпно його зібрати із частин

Безпечністю своєю тебе губить

Душі байдуже, чи очі світяться твої...

 

 

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше