Мої вуста так прагнуть поцілунка
Без слів, без звуків, без питань
І трепіт пронизує бажання муки
Мов пелюстки багрянових троянд...
Беззахисна, із вогником в очах,
Тендітна, лише в твоїх обіймах
Нічна отрута, ти мій антияд
Моя розрада і чийсь діамант.
Мої вуста так прагнуть поцілунка
П'янкого, ніжного, без зайвих па
Немає сил нам побороть спокусу
І спрагу, що підкинули слова...
Несамовитість і безсилля поруч
У шумі дня, і тишині нічнім
Твого тепла, лиш на своїх долонях
У мої очі просто зазирни
Можливо надлишкова чи помірна
Картинка не рішучості спливла
Та ці вуста бажають поцілунка
Без крайності, без меж та без вагань...
Відредаговано: 19.05.2023