Буває йдеш за покликом душі,
Когось втрачаєш, і когось знаходиш,
І не страшні життєві віражі
Коли поради у небес попросиш.
Роки ідуть, роки летять
Як швидко все минає
Світанок, ніч, світанок, ніч
Життя не зупиняє.
А ми лише очікуєм весни
Бажання із надією плекаєм
Кохання, що спопеляє світ
Та міст для щастя підіймає.
З душею розмовляти важко
І крик душі не затиха, повір
Знайома з нею вдосталь, особисто,
Із чорно- білою смугою життя.
А щастя до душі невпинно рвеця
Долає лабіринти з дня у день
Так серце моє знову б'ється
Та зародились ніжні почуття.
Відредаговано: 19.05.2023