Єдине але втрачене кохання

Шкода

Шкода... Та в минуле немає дверей,

Пером не можливо поставити павзи,

Давно вже забутий вогник рідних очей,

І аромат свіжо зірваних айстрів...

Шкода... Скільки весен минуло дарма?

Кілометри образ і безсонних ночей,

Та крізь марево наших розбитих сердець

Ще приходить світанок ...

Обійми крізь тумани, моря і вітри

Трішки ніжності, там залиши в тишині,

Лиш ковток, не забутих поетом рядків

Крізь простори до мене тихенько прийди...

 

 

 

 

 

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше