Шкода... Та в минуле немає дверей,
Пером не можливо поставити павзи,
Давно вже забутий вогник рідних очей,
І аромат свіжо зірваних айстрів...
Шкода... Скільки весен минуло дарма?
Кілометри образ і безсонних ночей,
Та крізь марево наших розбитих сердець
Ще приходить світанок ...
Обійми крізь тумани, моря і вітри
Трішки ніжності, там залиши в тишині,
Лиш ковток, не забутих поетом рядків
Крізь простори до мене тихенько прийди...
Відредаговано: 19.05.2023