Лиш дощ сховає сльози в тьмі
В шматочку серця давно забутих лілій
У буревії спалених мостів
І у пустелі душа моєї мрії.
За снігопадом, піснею вітрів
І у словах, що сказані не вдало
Ще під вербою, згадкою злети
Ніжною і вірною весною.
В обіймах літа, пахощах трави
У пересудах, волі без обмежень
Прошу у неба, біль мій забери!
Я стати вільною собі дозволю...
Відредаговано: 19.05.2023