Єдине але втрачене кохання

Я ще досі

Я ще досі кохаю у мріях 

У звабливих бездонних очах 

І бейдуже, що скроні сивіють 

Швидкість років запрошує нас.

Я ще досі мрію, чекаю 

Кожним дотиком прагну тепла 

Я ще досі кохаю, крізь весни 

І в стежинах засніжених сад.

Я ще досі чую голос здалека 

І шукаю між сотень облич 

З кожним подихом осені близкість 

Крізь туман не чути: -,,Пробач"

Я обмита сльозами любові 

Серце стиснуте струмом тепер

Ти пробач, що пішла із життя,

Тихим сумом...

Не сказала: -,, Не відпускай!"

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше