Я відчую тебе думками,
Мінливими, тихими ночами
І ще досі бажаю губами,
Неприступним мовчанням, й словами
Не приборканими тілами.
Відчуваю тебе дощами,
Вічайдушними, теплими вітрами,
І мелодій тихую гавань
Спокійну й неспинну в єднанні.
Дотик струн заворожує пам'ять
І спітнілість долонь унісон
Відчувати лиш подихом владним
Почуття, що пізнає любов!
Відчуваю не прошену ніжність,
Вірність пройдених поруч стежок
Таку болісну і трепетну близькість,
Що забрала безжально в полон.
Тихим шелестом нашу тривогу
Погляд досі чарує без барв
Без оглядки, пірнаю в безодню,
У потік лише наших бажань...
Відредаговано: 19.05.2023