Я пошепки скажу тобі пробач
За вечори самотності,
Прогулянки під краплями дощу
За мрії, що не вдалося нам здійснити
За ті слова кохання... Віднайшла
Душевний спокій?
О як заснути, не відчуваючи провини?
Пробач! Лише тобою я уміла жити...
Я дихала тобою... Не зуміла
Кохання із уламків склеїти...
Наївна! Подумала, що просто не достойна
Твого тепла, любові, дотику...
Щосили я від почуття тікала
Забутися, померти я бажала.
Без тебе не відчуєш тепле сонце
І вже не тішить ранішня роса
Без тебе немов всесвіт у віконці
Пробач! Без тебе я уже не я...
Відредаговано: 19.05.2023