Єдине але втрачене кохання

Надія

День і ніч я все чекаю тієї зустрічі...

На мить, хотіла б я з тобою в парі

Пройти цей шлях і знов заснуть.

Почути хочу ті зітхання,

Відчути ніжність від тепла,

Подарувати знов кохання

Якого в світі ще нема.

Ти моя муза і натхнення

Ти шепіт трав і спів птаха

Можливо я б тебе забула

Та ти даєш мені життя!

Любов моя, тобі я вдячна

За цей невтомний ураган

І знов прошу, забудь й пробач нас,

Що не змогли тебе ми врятувать!

Летять птахи кудись у вирій,

Моя душа летить за ними.

Про щось шепоче знову небо -

Та де? Мені вже не до тебе!

- Все буде так, а не інакше!

Сказав мій розум, не душа,

Але кохання все просвітить

І знову, знов згадаю я.

Про ті безсонні темні ночі

І поцілунки у вісні

Про неповторні карі очі, 

Сльоза у мене на щоці!

Боюсь сказати, що кохаю

І не забуду я тебе...

Та я гадаю, ти вже знаєш,

Що я люблю лише тебе...

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше