Розділ 4

Коли в домі живе шість котів, спокій стає дуже рідкісним гостем. Особливо, коли малі діти Аніси — Рижик, Мурзя та Нікис — вирішують, що вони вже достатньо дорослі, щоб досліджувати найвіддаленіші куточки нашого саду. А їхні дядько Пушок та тітка Пушинка замість того, щоб зупинити малих бешкетників, часто самі ставали частиною їхніх витівок.

Того сонячного полудня центром усіх подій став наш улюблений малиннику. Там, серед високих кущів, де колись любив відпочивати великий Білик, тепер розгорнулася справжня котяча операція.

— Лілю, дивись! Вони знову щось задумали! — вигукнула Кеті, вказуючи на кущі, що підозріло хиталися.

Ми підійшли ближче і побачили справжню картину: Рижик, як найсміливіший, видерся майже на саму верхівку старого пня, намагаючись спіймати сонячного зайчика, що стрибав по листю. Мурзя затаїлася  внизу, готуючись до стрибка на хвіст брата, а Нікис чорною блискавкою гасав навколо, здіймаючи хмари сухої землі.

Пушок поважно лежав поруч, підставивши своє білосніжне пузо теплому промінню. Він лише зрідка відкривав одне око, щоб перевірити, чи не надто сильно розійшлися малюки. Пушинка ж, як справжня леді, сиділа на ґанку бірюзового дому і з висоти спостерігала за цим безладом.

Раптом з малиннику почулося голосне «Шурх!». Це Рижик не втримав рівновагу і полетів прямо в обійми Мурзі. За мить там уже був такий клубок рудого, темного та сірого хутра, що важко було розібрати, де чия лапа.

— Ой, зараз вони весь малинник рознесуть! — засміялася я.

Але в цей момент на «поле бою» вийшла Аніса. Вона просто тихо муркнула — коротко і владно. І диво сталося: малі миттєво завмерли. Рижик зліз із Мурзі, Нікис зупинився на півслові, а Пушок навіть підвівся, ніби теж отримав наказ.

Аніса підійшла до кожного, обнюхала, наче перевіряючи, чи всі цілі, і поважно повела свою банду назад до дому. Вона була справжньою матір'ю-королевою, яка знала, як втихомирити навіть шістьох розбешкетників.

Ми з Кеті ще довго стояли біля малиннику, спостерігаючи, як наша велика котяча родина повертається на веранду. Це був звичайний день у нашому бірюзовому домі, але саме з таких дрібниць складалося наше велике котяче щастя. Кожен із них — від великого Пушка до маленького Нікиса — приносив у наше життя свою нотку радості.