Єдина й векторна

Вся версія

Велика любов. Вона є. Завжди й всюди. Одна єдина. Водночас складається в купу векторів. Хтось органічно відчуває ту єдність. Хтось вишукує якусь її частку, якийсь вектор під назвою турбота чи піклування, опіка чи ніжність, пристрасть чи платоніку…

Хтось вектори відчуває миттю, хтось вишукує їх все життя. А велика й єдина все одно є.

Вектори. Хтось, люблячи піде геть, коли його женуть, бо той, кого люблять, так попросив. Хтось навпаки.

Вектори. Хтось дасть в суп нелюбих макаронів та силоміць заставить зжерти. Хтось буде варити окремий суп, без макаронів, щоб накормити.

Результат двох протилежних дій лише в емоційному наповненні: макарони будуть з’їдені, але насильник вишкрябає у серці шрам.

Окремий суп не навчить їсти ті ненависні макарони, але колись згадками будуть приходити думки радощів й веселощів асоціативно згенеровані образом кулінара.

Вектор обираєш сам або з кимось дотичним…

А та велика і єдина просто собі є…




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше