РОЗДІЛ 9. Придворний етикет

РОЗДІЛ 9. Придворний етикет

Невдале катання на зебрі справило на Зурім сильне враження. Спочатку вона впала в шоковий стан, потім цей шоковий стан плавно трансформувався в стан безмірної вдячності по відношенню до своєї рятівниці, тобто до Глафіри. А під вечір Зурім відчула непереборне бажання віддати шану небесам.

Глаша сиділа на дивані і з цікавістю спостерігала за діями східної красуні. Та стурбовано крокувала по кімнаті. Потім зайшла у ванну кімнату і вийшла звідти з невеликим килимком у руках. Постелила його поруч з диваном і скептично глянула на малюнок — два восьминога, що безтурботно обіймають один-одного усіма щупальцями. Восьминожки східній красуні явно чимось не сподобалися, і вона перевернула килимок тильною стороною вгору. Потім сіла на нього в позу лотоса, закрила очі і завмерла.

— Зурім, ходи на диван, тут зручніше, — покликала Глафіра через кілька хвилин, — і до небес на півметра ближче, легше достукатися буде. Ти за що, до речі, їм шану віддаєш?

— Я віддаю шану денним і нічним світилам, за те, що вони сьогодні розташувалися так, як розташувалися. І сталося те, що сталося. Ну, в сенсі, не сталося нічого поганого.

— Слухай, ви дійсно там у себе так вірите в астрологію? В те, що долю визначають зірки?

— Ми віримо, що воля небес і воля людей тісно переплетені і впливають одна на одну. Ось, наприклад, ти врятувала мене сьогодні, отже так хотіли небеса, але якби не було на те твоєї волі, то порятунку б теж не було.

— Складна у вас теорія, — усміхнулася Глаша. — Гаразд. Думаю, світила вже почули, як сильно ти їм вдячна, що не звалилася з зебри. Залиш килимок у спокої. Ходи сюди. У мене є цікава новина.

Зурім слухняно примостилася на дивані поруч з Глашею.

— У Крайса несподівано проявилася патологічна любов до земної музики, — здалеку почала Глафіра. — Втім, це не дивно, з огляду на майстерність тутешніх музикантів. Так от, скориставшись цією патологією, мені вдалося вибити для нас деякі преференції, а саме: мені дозволили назвати тему одного з конкурсів.

 Зурім недовірливо подивилася на Глашу.

 — Якою б казковою не здавалася інформація, але це так, — запевнила Глафіра. — Нам треба зрозуміти, які в тебе є особливі таланти, яких немає у інших конкурсанток. Я знаю як мінімум два — ти розбираєшся в павуках і в астрології. Це вже дещо. Але, може, є щось ще?

Зурім злякано похитала головою.

— Отже, думай, час ще є.

Договорити дівчатам не дали халітеси, що увірвалися до кімнати. Прийшли допомогти зібратися на вечерю. Глаша, досить втомлена за сьогодні, навіть не стала сперечатися з Сійєю з приводу одягу. Надягла сукню, яку та підготувала. Футболка з покемонами все одно вже потребувала прання. Але от щодо головного убору Глафіра залишилася непохитною — вирушила на вечерю в імпровізованій бандані.

Коли Глаша і Зурім увійшли до обідного залу, решта дівчат вже були на місцях. Барба розповідала, як їй сподобалося кататися на зебрі і як вона шкодує, що конкурс було скасовано. Решта претенденток кивали на знак згоди, але всі прекрасно розуміли, що єдиний, хто тут дійсно лікті кусає від досади — це Агнеса. Яке незабутнє враження на принца вона могла б справити, велично гарцюючи на смугастій конячці…

Під кінець вечері з'явився Крайс. Він роздав дівчатам-претенденткам пам'ятки про те, як проходитиме оголошений на післязавтра конкурс придворного етикету.

— У вас буде можливість відвідати завтра бібліотеку і ознайомитися з усіма традиціями, прийнятими в Дарліті, — пояснив хромейстер і пішов.

Глафіра переглянула пам'ятку. Інформація здалася дуже цікавою, особливо склад журі. Очолити його мала сама королева. Це вселило надію. Не сподобатися потенційній свекрусі навіть простіше, аніж потенційному нареченому. А от у Зурім були всі шанси стати улюбленицею матері принца: лагідна, слухняна, небагатослівна — мрія будь-якої свекрухи.

Зі споживанням їжі було покінчено, і дівчата вже збиралися розходитися, як раптом в обідній зал увійшов здоровань в безглуздому довжелезному камзолі, зупинився праворуч від дверей і співучим голосом сповістив:

— Її Світлість, Вайолет II, королева Дарліта.

Це було настільки несподівано, що в перший момент Глаша навіть не зрозуміла, що відбувається. Зала наповнилася ледь помітним ароматом цитрусових, почувся легкий шелест матерії, і в кімнату велично впливла дивовижної краси жінка. Ніжний рум'янець на щоках, сліпуча посмішка, осина талія. Скільки ж їй років?

Королева підійшла до столу, і Глашу несподівано осяяла думка — треба ж напевно якось привітати Її Світлість. Як тут прийнято вітатися з королівськими особами, Глафіра й гадки не мала, зате здогадалася, чому королева з'явилася так несподівано, без попередження. Це хитрий прийом. Насправді, конкурс придворного етикету вже почався. Її Світлість хоче подивитися, чи є в дівчатах вроджена тактовність і вишуканість, як вони поводитимуться в присутності королівської особи, якщо застати їх ось так от — зненацька, непідготовленими.

Дівчата позіскокували з місць і взялися вітати Її Світлість хто як міг. Барба розправила спідничку і присіла. Ядаліна виконала хитромудрий уклін. Агнеса спритно його скопіювала. Зурім склала долоні разом і схилила голову. Кіпріс чогось зняла очіпок і, схопивши його за оборку, покрутила в повітрі, одночасно виконуючи ногами незрозумілі па.

Глафіра в кніксенах не була обізнана, тому віддала честь, хвацько приклавши руку до бандани, в надії, що таке вітання здасться королеві найбільш тупим.

Її Світлість дивилася на весь цей цирк з легкою усмішкою. Може, згадувала, як сама свого часу була на місці претенденток?

— Прийшла поговорити про майбутній конкурс придворного етикету, — пояснила свій візит Її Світлість. — Мені він здається відверто нудним. Ви згодні?

Дівчата були згодні. А куди ж їм подітися? Як вони могли бути не згодні з тим, що говорить глава журі і, можливо, майбутня свекруха? Вони так інтенсивно закивали головами, особливо Кіпріс, що Глаші здалося — тонка шия професорки алхімії не витримає такої амплітуди і зламається.