— Такої неймовірної появи я навіть від вас не чекала — Наата нарешті відійшла від шоку.
— Ми від себе теж не дуже — промимрив я, обтрушуючи з одягу бруд.
— Ви прийшли сюди у групі з двома хлопцями? Один німий, а другий з луком?
Супутниця Наати посилено закивала. Рено перевела погляд на сходи, там з'явились дві постаті знайд. Лучник простягнув руки і невисока дівчина кинулась йому в обійми. Оооооооооо, а я то думаю, що він так трусився над цими зниклими, мисливці і кохання речі часто несумісні, Рено тому яскравий приклад. Втрата дорогої людини може бути ударом, який ти не витримаєш.
Я по черзі зігнув розігнув коліна, примарний біль у тілі через падіння трохи сковував рухи, але наче я нічого не зламав. Рено оглянула вже чотирьох приблуд.
— А тепер вам треба вибиратись звідси. Ми вас виведемо.
На цей раз заперечень не послідувало. Шестеро ми пішли до того місця, де ми з Рено забрались всередину, чомусь це здавалося найкращим варіантом виведення потерпілих. Ми приведемо чотирьох до каравану, проведемо там ніч, щоб не нариватись на повнолуння.
Проте, нічого не може бути так рівно і без перепон, не дивлячись на всі перестороги Рено, наша пара голубків відстали, на десяток метрів. А у якийсь момент просто зникли. Ми зупинились, але парочки позаду не було. Я зазирнув у деякі кімнати, сподіваючись знайти їх там, але нікого не було. Ноги скувало холодом, невже вампір?!
— Не відходь — наказала мені Рено.
Ми вчотирьох, я, Рено, Наата і німий стояли спина до спини з зброєю напоготові. Я відчуваю що хтось був поряд, але його коливання були неясними, наче примарними, я з таким ще ніколи не зіштовхувався. Просто тут і зараз може статись фінальний бій, ціль цієї місії. Невідомі рухи наближались. Напруга стала такою сильною, що здавалося, що когось зараз вдарить струмом. Але ніхто не вистрибував на нас з-за дверей ось вже хвилин десять, і дивні коливання зникли. Ми повільно ішли коридором, усе ще тримаючи мечі в бойовій готовності, але нікого не з'являлось. Лише статуї між колонами дивились на нас холодними, порожніми очима.
— Сім немертвих і голем, на п'яту годину по лінії півночі.
— Ясно.
У вказаному напрямку полетіло кілька фаерболів, проти немертвих з яких ще не облізла плоть вогонь був дуже ефективний. Але чи затримає це голема, під питанням, вірогідно, що ми битимемось тепер з палаючим големом. Ну як ми, Рено, цей вид нежиті дуже небезпечний, тому нам трьом не по зубах. Жінка відвела вбік меч і зробила крок до супротивників, але озирнувшись на нас лишилася на місці як я і очікував, з пройому вийшов палаючий голем, купа з тіл, охоплена вогнем. Скільки в цьому палаці трупів? Мабуть на мертв'яків перетворилися вся прислуга будівлі і власники теж, і ще підтягувались різні люди, яких вбивали і перетворювали на нових зомбі.
Рено вичекала, поки голем скоротить дистанцію, а потім одним коловим рухом рубанула по його тулубу, зупинивши просування монстра, прослизнула у нього під рукою і відрубила голову, але голем не зупинився, розвернувся і вдарив рукою, але в результаті залишився без руки. Рено змахнула мечем по дузі і розрубила до половили тулуб, але звір був занадто грубий і меч засів у плоті голема. Облишивши спроби витягнути зброю з супротивника Рено відскочила від нього і вихопила сокиру. Голем відновив руку і знову атакував, але Рено встигла його відбити і вже сокирою закінчила почате розрубивши голема навпіл.
Жінка знову повісила сокиру в відсік на паску і вирвала меч з плоті голема. Ми пішли далі, але тепер було тихо як у домовині, іронічно, настільки ж іронічно як хронічність моєї депрессії. Ха ха ха ха, як смішно. Ні, узагалі не смішно. Я підійшов до Рено майже впритул, єдине місце в цьому палаці, де можна почуватися хоч трохи безпечніше. І от ми майже дійшли до потрібного місця, як я почув голоси.
— Ну все, ми завели Кефарган в середину мансіону, тепер ваша частина угоди.
— Обійдетесь.
Почувся характерний звук, Рено вибила двері, в кімнаті чоловік у капюшоні проткнув лучника, а дівчина затулила голову руками і кричала. Чоловік у капюшоні відкинув тіло лучника геть і перевів погляд на дівчину, йому у спину врізався палаючий клубок і вся мантія зайнялася вогнем. Рено узяла його за комір і підняла над землею, чоловік смикався, але вирватись з хватки не міг.
— Хто тебе найняв?!
Чоловік кричав, намагаючись зірвати плаща, Рено стягнула з горе найманця палаючий шмат тканини і швиргонула його на підлогу.
— Хто найняв тебе питаю?!! — найманець полетів слідом за плащем, видавши скрик.
Але йому вистачило тупості мовчати. Чоловік лежав на підлозі зціпивши зуби і мовчав. Рено зробила один крок до нього, і найманець зіщулився, закривши глову руками. Особа не надто високого зросту, середніх літ, і без мізків. Раптово він витягнув з кишені бірюзовий камінець і зник у сплаті енергії, телепорт, воно коштує купу грошей! На ті гроші, які він щойно витратив можна спорядити середню групу, і непогано спорядити, але, життя дорожче.