Розділ третій, артефакт.

Німий почав роз'яснення.

<Ми наткнулись на мисливця>

Рено примружилась.

<Це пояснює рівним рахунком нічого>

<Я чую, просто не говорю, довга історія, тому можете говорити вголос. Цей мисливець намагався нас вбити, він використовував щось на кшталт хисту, дуже сильний, легко справляється з немертвими, через нього ми розділились з групою>

— Це все одно підозріло. І врахуйте, у цій ситуації, якщо ми не можемо довіряти один одному, то на виживання шанси падають.

<Я не можу нічого пояснити, ми самі нічого не знаємо, але треба стерегтися і людей також>

— Ясно, дякую за інформацію.

Рено поплескала лучника по щоці, дістала флягу і побризкала йому водою на лице. Хлопець прийшов до тями. Давши йому кілька хвилин відійти ми пішли далі, але напруга здавалося сипала іскрами, мені слабко віриться, що німій "сказав" усю правду, тут не вистачає Томоти, з її умінням.

Коридор за коридором, кімната за кімнатою, але ми нічого не знаходили, лише трупи і немертві. Перших спалювали, щоб вони не стали другими. Через якийсь час я осмілів достатньо, щоб вирізати дрібну нечисть на підході і не давати зайвого клопоту. Зомбі рухались не дуже швидко, тому впоратись було легко, горизонтальним ударом пересікти шию, ніж в ребра і готово.

Черговий немертвий впав на підлогу. Я уважніше приглянувся до відрізаної голови, це не був жоден, з кочівників і на опис тих двох з групи теж не схоже.. а це ще що? З кишені на брюках колишнього селянина викотилась дрібна річ, диск, ні, не знаю як назвати, округле і плескате, з міді, на ній вигравіюваний дракон. Штучка відкрилась, ніколи такого не бачив! Скляна поверхня, під нею знаки з різних комбінацій I, V і X, в центрі цвяшок, на якому чотири продовгуваті палички, один, найтонший швидко біжить по колу, середній і короткий не рухаються, а може і рухаються, просто повільно. А от четвертий, щось чудне, як би я не крутився, він завжди тикала у вікно. От шо йому там таке треба? Я висунувся у вікно, нічого, що могло б притягувати патичка. З вікна першого поверху виповз павук.

Якщо чесно, я думав, що пів метра, це з лапками, а не тільки тільце. Я заліз назад і закрив дивний предмет, заховавши його в кишеню.

Наздогнавши групу я став по ліву руку Рено. Тут я впевнений, що по мені не прилетить вогнем. Ми шли і шли. Нікого. Навіть зомбі і тих немає. Це було страшно, адже з'являлося відчуття затишшя перед бурею. Досі жодної живої людини. Чи вдасться нам узагалі їх знайти?

Знайди ставали все понуріщими, мабуть вже поставили хрест на знаходження побратимів.

— Звідки тут могло взятись стільки нечисті?

— Тут є темний кристал, він піднімає всіх, хто вмирають на межах палацу. Тут багато древніх немертвих, старших за сто років, вампір точно прожив тут довго. Ми маємо знайти кристал і бажано його розбити. У ваших побратимів вижити шансів було мало, але вони ще досі є. Але завтра вони вже стовідсотково трупи, сьогодні вночі повня, а темна енергія стає сильнішою в ці дні.

Лучник побілів. Руки хлопця тремтіли, отже вночі з нього сенсу буде мало. Ох, що ж то буде?

Ми йшли далі. Жахливо хотілося пити, та і голод трохи мучив. Знайдам вдалося розщедрити Рено на привал. Жінка непомітно підсунула мені в руку шматок хліба, я сховав його в кулаку і той розчинився, ну як, для інших, я його бачив, але напівпрозорим. Те саме повторилося для фляги з водою.

Через десять хвилин рушили далі. Коридор поступово ставав бруднішим і все більше частин стіни були осипані. Нам трапилась одна картина, на ній було зображено щось, що віддалено нагадувало людину. Але через старину більше схоже на кваказябру. Зомбі так і не давали про себе знати. Балкон. Але, ми ж не тупі щоб заходити на нього, правда? На щастя усім справді вистачило мізків, щоб не виходити туди.

Раптово Рено збив з ніг немертвий.. дракс. Що він тут робить, я не знаю, але мисливця проїхала по землі і вдарилась головою об стіну, на щастя вона не відключилась. Я запанікував, і не чекаючи нічого кілька разів ткнув звіра в бік. Рено зрозуміла, що я зробив і вчепилась рукою у морду звіра, не давши йому накинутись на мене, але увага дракса вже перемикнулась і він на нюх і слух визначив нову ціль. Жінка виронила меч, але не розгубилась і кілька разів вгатила звіра по голові, легко відкотилась і підхопила зброю. Дракс змахнув хвостом і вдарив мене у бік, я вдарився спиною об стіну і осів на підлозі. Дракс втягнув повітря і повернувся до мене. Я спробував встати, але знову впав, добряче мене приклало. Рено перерубала хребет на спині монстра, і немертвий повернувся до жінки і роззявив пащу. Рено з ноги вдарила по зубах драксу з ноги. Я її боюсь, вона йому ікла вишибла! Ще один удар. Дракс відійшов мотаючи головою, Рено зробила коловий удар і голова потвори відкотилась вбік.

Жінка спопелила труп і повернула на мене голову.

— Сильно відсипало?

— Начебто цілий — я узяв її за руку і Рено допомогла мені підвестись.