Запинаючись хлопець розповів, що тут узагалі сталося. Хтось у селі неподалік сказав, що тут бачили мертв'яків, і їх групку відправили розібратись, але усе пішло не за планом. Вони не могли вибратись вже тиждень. Та і не намагались особливо, шукали побратимів. Рено намагалася вмовити їх піти геть, але обоє на відріз відмовились. Я не з'являвся.
Лучник старанно зробив Рено перев'язку, але жінка шолом не знімала, два юних мисливці мали відчувати цей страх, інакше можуть наробити чогось. Вони відвели нас на горище. Вони потім довго розпитували Рено все про все, і врешті решт поснули. Рено стривожено підскочила.
— Міічіро?
Я вийшов з невидимості. І Рено підхопила мене на руки і міцно обійняла.
— Знову я втягую тебе у проблеми. Ти справді потрібний тут, твоє вміння відчувати коливання нам знадобиться і не раз. Вампіри підкрадаються і нападають з ненацька.
А це вже не втішно, коли люди покладаються на мою зміну, а я не впевнений, чи зможу впоратись.
— А ми хіба не мали повертатись до кочівників?
— А як тут повернешся? Я пустила синий сигнальний спалах, сподіваюсь, вони зрозуміють і не будуть завчасно піднімати тривогу. Треба знайти інших двох і виведемо їх через вікно.
— Це прозвучало не дуже позитивно.
— Мгм, лягай спати, розбуджу тебе раніше, щоб не показувався їм на очі.
— Ви збираєтесь всю ніч стояти на варті?
— Від тебе вимагається максимальна уважність, а ті двоє спробують мене вбити. У них є посріблені стріли, а в мене випустили січну, яка працює проти живих, а не немертвих, лучник схибив, а цілився він мені в шию, стрілою, яка здатна пробити хребет, мертв'якам це ні до чого, їм треба голову з плечей, або срібло в серце, і запам'ятай, Міічіро, якщо мене вб'ють, пообіцяй, що ти відрубиш мені голову і поставиш лицем до стіни мінімум за сорок метрів від тіла і по руків'я вставиш цей ніж мені у серце, ясно? І якщо я буду близька до смерті, теж зроби це.
Я шоковано відкрив очі. Тобто тут є темний кристал?! Це дуже погано, але що це у Рено за забобони? Зазвичай небіжчиків спалюють... Стоп.. її неможливо спалити.. я мабуть зблід, але в темряві цього не було видно. Жінка стисла мою руку, а потім заспокійливо поклала руку на плече.
Мусимо бути чесними, ми у западні, якщо підемо звідси ночувати до кочівників, то можемо втратити життя тих, хто стали жертвами вампіра. Але тут на нас чатують купа небезпек, і тут надто підлі союзники.
Я ліг на підлозі і заплющив очі, шлунок неприємно скрутило, від нервів, це нудотне відчуття, яке важко описати, але воно є однією з ознак тривоги
***
Спав я погано, увесь час прокидався, мені вдалося вмовити Рено підмінити її на кілька годин, але біля півночі вона знову прокинулась і увесь час тримала меч на поготові. Я встав сам, просто коли в черговий раз підскочив, то не зміг заснути, і почало світати. Перші промені освітили горище, але вампіри не бояться денного світла, принанні тутешні. Як там кажуть, "Все що нас не вбиває, мутує і намагається знову"? Якось так.
Два мисливці розповіли усе, що знали про вампіра, павуків і мертв'яків, інформації було багато, але корисної інформації вкрай мало. Знову почалися обшуки. Слідів інших виживших не було. З кожною перевіреною кімнатою лучник згасав. Не раз ми натикалися на трупи, але вони не належали ні кочівникам ні двом іншим учасникам групи.
— Попереду, шість зомбі — тихо сказав я Рено і вийняв меч.
Жінка не задумуючись шмалянула уперед фаерболом, немерві пообгорали, і порозсипались кістками, потім Рено руками повідривала черепи, і повідкидувала їх подалі, одне з тіл встало і наосліп спробувало поранити мисливицю, але та одним сильним пинком поламала немертвому ребра і кістяк перестав рухатись.
Два знайди шоковано дивились на неї. Лучник нервово вдихнув видихнув, мабуть зрозумів, що будь на місці Рено той же біла мітка, то на місці скелета був би вже стрілець. Які ж могли бути його мотиви намагатись вбити Рено? Вона прийшла допомогти, але.. може це була спроба стати винищувачем по швидкому? Імовірно, але, якщо у нього б вийшло, його б вбило кристалом магії, він би його не витримав. Бовдур.
Ми пішли далі.
Лучник нагодував січну, і тут Рено схопила його за комір і притисла рукою до стіни.
— Проти кого це? Січна стріла проти мертв'яків ні до чого. Маючи спеціалізовані стріли, ти не можеш цього не знати.
Говорила вона спокійно і без погрози в голосі і я чудово знав, що під шоломом усмішка, але лучник схоже був готовий обмочитись від страху.
— Тут є щось інше — заговорив той тремтячим голосом, і зомлів.
Його побратим клацнув пальцями і почав швидко показувати знаки. Знання мови жестів не рідко є необхідним, багато мутантів орієнтуються на звук, хоча таким як я іноді навпаки легше це зрозуміти. А ще місяць тому я думав, що всі люди відчувають коливання.