Розділ тринадцятий, нове завдання.

Томота поплескав мене по спині і опустив на землю. Ми вже у дворі гільдії.

— Ти не казав про приступи.

— Я і не знав.. вибачте, будь ласка..

Кров прилинула до щік, навіть перед наглядачами в притулку не було так ніяково як зараз.

— Ееееее.. все гаразд?

Я втягнув голову в плечі.

— Мені розірватись чи що? Ґері, заспокой його хоч трохи. Я поки займуся Шеллі і Рено.

Проте і в самого Томоти вигляд був такий, наче він ніч не спав, втомлений, а ще нещасний і замучений, йому і самому важко, але він тримається. Вони втратили близьких, у них і так проблеми, а тут ще і я, який просто потрапив у натовп і почав виносити всім мізки, треба взяти себе в руки. Вдих видих.. усе, досить. Я підняв голову.

Шеллі вже трохи прийшла до тями, але в очах досі сльози, Рено сидів підібгавши ноги і дивився в одну точку. Томота сів поряд з ними, по моєму у них трьох тепер мигдальний зв'язок, чи ментальний? Тоді що таке мигдальний? Мабуть усе таки мигдальний правильно. Чорнявий підійшов до мене. Стрьомний він, на вигляд сімнадцять, а вже майже Томоту перегнав по зросту. Хоча той і не дуже високий.

— Ееееее... Ти ж Міічіро, так?

Що ти таке?! Ти один раз почув моє ім'я і вже його пам'ятаєш. Ні ну це точно якийсь монстр!

— ... Ну і видок у тебе. Не переживай, все добре. Ми всі чудово розуміємо, ця проблема мине, Томота дратується, але тільки тому,  що не вміє сказати, що ти дорогий йому, от побачиш, він переймається. Ходи сюди — він підняв мене, пригорнувши.

Так тепло... Добре... Так тривало дуже довго, коли він опустив мене назад, то всі троє горобців вже заспокоїлись. Рено, з кам'яним обличчям підвівся, як же дивно дивитись на нього без усмішки, аж моторошно, наче щось нелюдське, очі сяють як два смарагди. Я десь чув, що він один з найближчих майстрів до рангу винищувача. А ще, я нарешті запам'ятав його ім'я. І дивно, що це трапилось швидше, ніж він отримав вищий ранг.

— Що ж. Нам, як і очікувалося, було наказано почати тренування, але цього разу складнішим буде не вбити юнцям щось у голови, а стриматись і не поприбивати їх на нервах. Ми підемо на схід. Там, біля містечка Куц-Іань є старі казарми, там і проведемо тренування. Томота повідпрацьовуєш з ними основну техніку бою, її мають знати всі, Шеллі візьмеш медицину, я їх поганяю щоб підтягнути фізичні данні. Ґері, ти, я так розумію, що приєднаєшся до групи початківців?

Чорнявий кивнув.

— Чудово. Наата.. де вона? Уффф... Нуль поваги і почуття обов'язку — він втомлено потер перенісся і зсутулив худі плечі, розгубивши усю велич — Міічіро, нас попросили включити одну з необов'язкових дисциплін тренування, нам ще треба розібратись, хто зробив це.. — Рено стис і розтис кулаки — Не встигнемо, сподіваюсь, ти з цим впораєшся? Але якщо допомога буде потрібна, просто скажи. Адже половина будуть бачити перед собою твої досягнення, а інші лише дитяче обличчя, тому буде важко. І ось пов'язка рангу умільця.

Я взяв смугу тканини і сховав у кишеню. Ця пов'язка насправді не несла особливої цінності, просто була доказом мого рангу, але відновлення статусу був процес швидкий, двобій, або два і готово, просто щоб менше мороки.

Через кілька хвилин об'явилась Наата. І я вперше побачив як Рено злиться. Відчитав, а потім накричав, і ще раз відчитав. Такого повороту подій Наата, мабуть, що не очікувала. Узагалі, слова відчитав і накричав не дуже описують те, що він робив, але слова яке б підходило ще не вигадали. Якщо коротко, Рено зірвався на Нааті, і я підозрюю, що йому самому від цього неприємно і кепсько на душі, так вже влаштовані люди як він, не можуть вони і все тут.

До місця призначення ми дістались швидко і без пригод, вже там Рено ретельно розповів мені що і як, і які є необов'язкові дисципліни. Також я вирішив, що тренування теж відвідуватиму, але під невидимістю і трохи осторонь. Ті дні, які лишились до початку я провів досліджуючи території. Поряд високий гірський хребет, що утворився на стику Азії та Європи, колись тут ще були Гімалаї, а потім ці гори стали ще більшими. Узагалі, ми знали лише про Євразію, Африка відділилась і тому всі інші материки поки оповиті загадкою. В більшості збереглися жителі трьох азійських бункерів, одного північно-центрально європейського та одного південно європейського, тому культура колишньої Азії поширилась по всьому материку, архітектура, кухня, імена та багато легенд і міфів звідти, але і європейський вклад теж був великий. Кхм .. на чому я зупинився? Ми у підніжжі гір, тут багато.. Ееее... Це якісь дерева, дуже високі з кулястими голчастими кронами і теж хвойних кущів, Рено казав, що так мали виглядати колишні дерева. Також тут поряд озеро. Я обрав дисципліну пов'язану з вивченням особливостей кожної техніки. Зазвичай мисливці вчили спершу основну, одну для всіх, а потім дізнавшись про слабкі і сильні сторони обирали ще якусь, наприклад ту ж техніку плеса, або тигра. У цій дисципліні і будуть двобої і можна відкотитись несправжніми мечами, щоб ніхто нікому нічого не зробив поганого.