78. Чи це кінець ?

не редаговано

- Ммм.  Тоді зрозуміло чому ви так говорили.

 Дівчина закотила очі від висказувань командира.

- Так я все зрозуміла а тепер можна я піду ?

Запитання на відповідь вона не отримала. Дік вдихнув та закрив своє обличчя рукою.

- За що мені це . – простогнав він.

Вона нічого не промовила.

- Йди і в наступний раз не вступай в бій а відійди.

Руді нічого не промовила а просто пішла.  

Інші в той час розвели вогнище та розклали спальні мішки. Фізз знов щось перевіряв тепер з допомогою магії із Сімом і Лаксою. Хіл щось готував у казані помішуючи черпаком. Поки Ден дивився за температурою у вогнищі і підшукував сухе паливо для нього. Вона підійшла до них.

- А де Інк дівся поки мене вичитували ?

Хіл швидко відповів.

- Ну ти ж його знаєш пішов за питною водою.

«Пішов за водою тобто розвідка біля табору. Так ми колись домовлялись робити при таких випадках. »

- Мм. Зрозуміло.

Наступний був хлопець.

- Дене пішли прогуляємся  недалеко ?

На той час він вже склав гору сухого хворосту і сидів дивлячись на вогнище.

Глянувши на неї .

- Так, давай. – Вставав і вони пішли віддалік того місця.

Вона взяла його за руку і вони пішли далі.

- Нам мабуть потрібно поговорити – Сказав він прийнявши її руку.

- Так. Мабуть. – Спохмурніла вона.

- Так не може продовжуватись. Все що відбулося в останні дні для мене і місяці для тебе були занадто ….

Недомовивши речення вона перебила його.

- Що ? Абсурд ? Жарт ?  Непорозуміння ! – Вона перейшла на крик.

На її обличчі з’явилися сльози .

- Що ? – Вона була така наче їй хочеться зникнути.

Хлопець обережно підійшов та витер сльозинку яка покотилася з її очей. За нею з’явилася ще одна і ще.

- Йди сюди. – Тихо й так по доброму сказав він.

Плач став більшим переходячи в істерику.

Вона обійняла його а він підняв її на руки. І почав як малу дитину заспокоювати.

- Шшш. Ну чому ? – Він прибрав її волосся яке вирвалося з полону товстої коси -  Все ж гаразд. Ми зі всім впораємось.

Почувся ще один схлип. Вона хотіла промовити але голос підло підвів її.

Заспокоївшись їм вдалось поговорити по справжньому. Цей вечір їм запам’ятався назавжди коли вони вдвох сказали не тільки собі а й для тих хто справді їх дуже кохає та боїться втратити один одного. Про їхні швидкі і незрозумілі стосунки. Почуття . Спонтанні дії. І найголовніше про них самих та про те що робити їм тепер і в майбутньому також .

Слова автора.

У наступній книзі продовження, яка вийде у ....  !

Чекаю з нетерпінням нашої нової зустрічі.

Секрети, кохання, та розкриття карт вже скоро.

До зустрічі мої любі читачі.