75.

не редаговано

Ніч, стукіт колес об залізні рейси та світла ніч де зорі виднілися увсебіч куди не поглянь з вікна. Хлопця непокоїла одна думка . «Чому він й досі не зробив свій наступну дію. Якщо ж це не Зігид  зробив такий хід то хто ? Чи є ще один гравець у цій грі ? Голова авантюристів та тимчасовий голова родини Нох, хоч вони знають один одного Але не вистачає однієї частини. » Посидівши так хлопець потер перенісся. Він дістав зі рюкзака бухгалтерську книгу яку недавно передав один з людей. «Тут записані всі записи що купували в будинку коли я був ще малим до моменту коли головою став Зігид. Тут десь повинна бути зачіпка. » Вчитуючись у тексти його почало клонити в сон все більше. Ден поклав у рюкзак та спробував задрімати.  Сон швидко настав, а пробудження виявилося занадто нетерплячим. Гучний гудок потяга який прибув на останню станцію після якого зашуміло у вухах. Ден швидко піднявся та швидко взяв рюкзак та чекав коли двері відчиняться і він буде шукати її допоки вона не покажиться йому наяву.

…

Руді.

Рано вставати було важко але дівчина переборола саму себе та через декілька хвилин вже вийшла зі своєї кімнати. Під дверима стояли її названі брати по праву руку Хіл, а по ліву Інк. Дівчині відразу здалося це дивним але вона не стала вияснювати це при інших. Далі по коридору стояв командир він уважно дивився на це дійство. Вона не звертала на інших уваги а швиденько пройшла біля командира розпочинаючи розмову з братами.

- Десь тут повинно бути гарна пекарня давайте зараз швиденько туди і назад. Хлопці підтримали таку ідею і тільки Командир спохмурнів ставши грозовою хмарою. Але він нічого не відповів тільки усміхнувся та промовив.

- Ваш сніданок на столі на першому поверсі. Снідайте та підемо за вашим напарником, я ж надіюся останнім за весь час знайомства з вами.

- Мг.

Руді промугикнула та пішла далі до сходів.