70. Розмова за дверима

Від автора:

Дорогі читачі цей розділ краще почати читати з кінця 69 розділу.

 Дякую за увагу !

Не редаговано

Незабаром Ден вийшов з кімнати та пішов у бік де був кабінет «Голови» пройшовши сходами та коридором він вже підійшов до кабінету та хотів постукати, але розмова була занадто цікавою і хлопець не став поки що цього робити.

- Гадаю що сказати їй зараз це краще вирішення проблеми. Тепер вона не дитина від якої ми приховували правду бо боялися за її ментальне здоров’я.

Інший відповів.

- А які шанси що вона мене пробачить за це ?

- Ніяких.

- Зрозуміло. Тоді поклич Деніела скоро Руді вийде на зв’язок.

Кроки у бік дверей були швидкими Ден тільки встиг відійти від них подаль та три кроки, як двері відкрилися і з них вийшов Ед закриваючи їх за собою. Як почувся його голос.

- Давно вже тут стоїш ?

Хлопець не хотів їм брехати, але необачні їхні слова чомусь підказувало стосувалося саме Руді. Тому він не зволікав та промовив.

- Недавно, але як так сталось що ви забуваєте ставити заклинання на кабінеті щоб ніхто інший не почув вас ?

Ед спершу нахмурився, а потім швидко підійшов до дверей.

- Як це взагалі сталося !

Хлопець був розгублений та прораховував все наперед. Почулися кроки по той бік і голова відкрив свої двері до кабінету.

- Що тут за балаган ?

Старець нахмурився та промовив .

- Так давайте зайдемо до кабінету та розберемося .

Він відкрив більше двері та пройшов у середину сівши на місце . За ним сів Ден, а Потім нахмурений Ед він відразу поставив магічний бар’єр.

- Це тимчасове формула занадто багато часу займе.

Старий нахмурився ще більше зрозумівши що тільки що відбулося.

- Що ти почув від нашої розмови ?

-   Від місця: « Гадаю що сказати їй зараз це краще вирішення проблеми.» Це ж Руді стосувалося, чи не так ?

Голова нічого не сказав тільки кивнув згоду у відповідь.

Ден запитав далі він теж потемнів, але надоїдлива здогадка ніяк не хотіла йти з голови.

- Чи це стосується її вбитих батьків ?  

Запала похмура тиша, але Ед запитав у відповідь.

- Пробачте, а звідки ви про це знаєте ? Руді не любить про це говорити і про це мало хто навіть у гільдії знає .

- Її брат Кейл попросив мене допомогти знайти вбивцю, наче я тут як новий погляд на цю всю ситуацію.

Тиша так і стояла, Ден продовжив говорити.

- Так що з питанням про яке я вас запитував ?

Голова понуро відповів.

- То ось хто воду ще мутить, а я навіть і не уявляв що він таке зробить і все ж продумав до маленьких деталей.

«Це означає що так. І воно дуже пов’язане, можливо навіть що він знає хто це зробив і навіщо. Але чому вони якось пов’язані Голова та Кейл і саме головне Руді. Чому мені підказує чуття що я не повинен знати хто вбивця від нього зараз ? » Хлопець видихнув та сказав.

- Я не буду вас питати зараз хто він, але ви повинні розповісти їй все від початку й до кінця. Вона має право знати саме від вас не від мене та Кейла. А від того хто не буде робити поспішних висновків і навіть якщо ви щось приховуєте. Мене це не повинно цікавити я тільки підтримаю її та хочу завжди бути поряд.

Голова подивився на нього з якимись почуттями та сказав.

- Дякую тобі, тепер мені буде спокійно за неї що хтось буде поряд коли я все розповім і потім також. Не знаю чи пробачить вона мене але я не міг поступити тоді якось по іншому і взагалі не контролював себе.

- Як це ?

- А отак. Є одне темне заклинання яке незаконне не тільки в нашій країна а й у світі. Дехто використав мене задля своєї вигоди.

Знов настала тиша, хлопець не запитував ні чому, ні як це сталося. «Варто перевести тему розмови»