67. Зустріч з новою стороною Кейла

не редаговано

Не встиг Кейл переступити через поріг як на нього звернули увагу.

- Вам сюди не можна.

Звернувся до нього якийсь кремезний чоловік. Він встав з-за столу та підійшов до них. Хлопець просто спостерігав як далі підуть події. А ось Кейл знову проявив свою сутність.

- Тоді позви мені головного в організації сюди.

Чоловік встав на вході загороджуючи прохід та подивився на них. Його брови були нахмурені, але при погляді на Дена він промовив.

- Ви можете увійти, але не чоловік поруч з вами.

Ден підняв брови від здивування та промовив.

- Чому ?

На це питання чоловік не відповів, але посміхнувся.

- Я цього рюкзака впізнаю з будь якого. Якщо ж вона так вам довіряє то і я можу вас пропустити сюди. Але цього- його брови знову нахмурилися- ні. Тільки якщо голова скаже.

«Що ж він такого зробив що його сюди не впускають » Кейлене обличчя зблідло та нахмурилося від злості і нарешті він сказав те що хотів.

- Та як ти посмів мене не впускати !

Чоловік мовчав.

- Чому йому можна увійти а мені ні !

Він іронічно посміхнувся але стримався сказати. Це ще більше його розізлило.

- Ну як хочеш.

У Кейла в руці з’явився вогняна блискавка. Швидко з’явившись так і зникла нікого не задівши. Але Кейлова гримаса давала зрозуміти, яким божевільним він був. Мить і його відкинуло за метри три.

- Ти що тут робиш !

Злий старий ледь і міг стримувати свій гнів. Біля нього стояв якийсь молодий хлопець одітий у чорний одяг.

- Йди звідси Кейле поки я добрий до тебе !

Кейл натомість встав з землі та знов хотів використати силу, але в нього нічого не вийшло.

Хлопець у чорному промовив.

- У вас не вийде це зробити протягом однієї години, будь ласка йдіть звідси.

Тоді Кейл промовив.

- Та з якого біса мені це робити ! Хоч ти і допоміг нам але забрав мою сестру й досі вона відкликається на всі завдання які ти їй підсовуєш своїми старими ручиськами ! Може досить а ?

Настала тиша і Кейл відчув свою перемогу хоч і ненадовго. Тому усміхнувся і продовжив молоти своїм язиком.

- Досить

Промовив дід і стукнув тростиною об землю. Кейл замовк він хотів й далі щось казав але його ніхто не чув.

- Повертайся в академію, твій голос повернеться протягом дня, а тепер йди.

Ден не хотів розривати таку ідилію але його гризли зсередини.

- Пробачте що перериваю, але у мене є декілька запитань до вас Кареус Холл Род чи я помиляюся ?

Тепер хлопця помітили. Старець посміхнувся та промовив.

- Так, а якщо я не помиляюся то ти Деніел Стоу Нох, чи не так ?

«А він не простий, цікаво» Хлопець посміхнувся та промовив.

- Щасливий з вами познайомитися голово Організації авантюристів.

- Мені також.

Голова подивився як Кейл дивиться на них здалеку та промовив.

- Ну що ж проходь та будь як вдома. Ти нам як дорогий гість. А поговоримо ми після того як ти відпочиниш. Закладаюся на 50 золотих що Кейл тебе до магічного порталу не питаючи  переправив. Цей малий ніколи не думає про когось коли в нього такий стан. Зараз поїж та відпочинь думаю Фортіс тебе проведе та все покаже. Ще, з Руді думаю ми поспілкуємся десь через 6-7 годин по магічному кристалу. Вона зараз їде до назначеного міста, а завтра на місію відправляється. Ну все питання потім.