На наступний день хтось обережно постукав в дерев'яні двері у гуртожитку.
Ден ще з просоння встав з ліжка на ньому була проста лляна сорочка та сірі штани того ж матеріалу. І пішов відкривати двері неочікуваному ранньому гостю до своєї кімнати. З-за дверей стояв рудін молодший брат, Натен він переминався з ноги на ногу та оглядався по боках коридору наче чогось очікував.
- Ем, раночку.
Пробулькотів Натен тримаючи щось у руках.
- Проходьте, ви щось хотіли ?
З порогу сказав Ден бачити що мабуть розмова не налагодиться якщо хлопець буде більш турбуватися щоб їх ніхто не почув. Поведінка брата Руді була зовсів іншою ніж при зустрічах на сесіях в академії чи десь ще.
- А так, дякую.
Натен увійшов до кімнати та не чекаючи щоб Ден закрив двері промовив промовив.
- Відразу попереджу щоб він тебе не обдурив. Брат буває трохи можливо а ж занадто оберігає сестру, навіть проти її волі заставив тут вчитися тому потім, сам зрозумієш. А зараз я чув що ви збираєтесь на пошуки сестри тому передай це їй.
Він простягнув шкіряний мішечок з чимось важкеньким та скляним.
- Це буде в пригоді якоїсь миті та передавай привіт від мене.
Хлопець взяв мішечок та промовив.
- Передам, а ви б не хотіли до нас приєднатися ?
Натен швидко відповів та замахав руками в знак незгоди.
- Ні ти що, сестрі ще й за мене перейматися прийдеться, я краще тут простежу, щоб брат не наробив дурниць. Зараз він не в собі тому я покладуся на вас двох все ж ви істинна пара тож все буде добре. А тепер мені потрібно бігти бо з хвилини на хвилину Кейл примчить сюди тому заховай те що я дав тобі.
Хлопець обійшов Дена та відкриваючи двері промовив.
- Ти мене не бачив, - він зам’явся і продовжив - бережи мою сестричку.
Натен й так не почув відповідь Дена, а швидко вийшов зачинивши двері.
Хлопець подивився на мішечок і скористувавшись порадою швидко поклав його в рюкзак. потім швидко перевдігнувся залишалося тільки жакет одягнути та черевики які були біля ліжка. « Ох і цікава ж у неї сімейка, нічого не додаси ж » Тільки Ден присів на ліжко як хтось увірвався в його двері та навіть не постукавши. Це був Кейл він був дещо роздратований та ледь звертав увагу на все інше що відбувалося. Роздратованим голосом він зосередив свою увагу на хлопця.
- Чому ти ще тут ми ж домовлялися, де зустрітись ?
Ден трохи здивовано запитав.
- Де ?
Це ще більше розгнівало Кейла і тому він прокричав і сильно закрив двері.
- За мною !
Ден надів черевики та жакет і взявши рюкзак зі всім необхідним вийшов з кімнати, пішов за Кейлом.
«Його поведінка відрізняється від нормальної, і все це почалось коли Руді пропала. Мене насторожили слова Натена про те що тут щось не чисто. Але чому Натена вважають що він не сповна розуму ? Так, при першій зустрічі й справді складається враження про те, що крім алхімії та зіллєваріння його нічого не цікавить. Тоді ж чому він приховує свою справжню особистість, і для чого все це ? Подбати про академію та про брата ? Це занадто дивно, краще зараз зачекати з ціма питаннями до кращої нагоди. Думаю вона настане швидко, а зараз Організація авантюристів у якої така прозора як св'ята вода репутація »
#3846 в Любовні романи
#897 в Любовне фентезі
#401 в Детектив/Трилер
#195 в Детектив
Відредаговано: 19.08.2024