57. Зникнення, засідання.

Не редаговано

Руді йшла по коридору академії. Майже не звертаючи увагу на інших. Їй хотілося швидше дістатися до своєї кімнати. Образа сковували її, але вона хотіла швидше забути почуття і в неї це вийшло. Вже холодна, вона дійшла до своєї кімнати забравши свою сумку та вийшла з кімнати. Неочікувано дівчина бачить хлопця який йде в її бік. Маючи похмурий погляд вона відчувала його емоції. У дівчини знов прокинулися почуття. Вони всі такі важкі та не підйомні тепер, знов вивільнилися та посилилися в її душі. Руді вже хотіла щось сказати. Коли Ден підійшов до неї, парі зараз необхідно поговорити. Але вона не встигла нічого відповісти як магічне коло з’явилося з під її ніг, а через мить вона зникла залишивши за собою лише розмивчастий силует та енергетичні іскри.

Магічне коло перенесло її на зовсім інше місце так швидко як могло. Перш ніж дівчина відкрила очі які так швидко закривала як могла, щоб у неї не було великої головної болі. Перше що зробила Руді після переміщення, сіла на підлогу для того щоб знову не впасти від такої неочікуваної телепортації.

- З поверненням, Руді.

Почувся голос голови організації. Дівчина швидко встала та розправила плечі нахиляючи свою голову. Кажучи.

- Дякую голово. Як йдуть справи в гарячій зоні ?

Відповів більш молодий голос хлопця. Чорне волосся яке б спадало на плечі було акуратно зав’язане у хвіст. Окуляри на переніссі віддзеркалювало сонячні промені в інший бік. Його діловий чорний костюм був як завжди ідеальним.    

- І вам доброго дня. Ви як завжди до справи переходите. На даний момент вибуху ще не відбувалося, але скоро почнеться тому ми викликали вас трохи раніше задля узгодження плану та змін які сьогодні да нас надійшли. Зараз закінчується евакуація з найближчих пунктів задля безпеки простих людей. Сідайте розмова не буде дуже довгою, але інформаційною.

Хлопець кинув погляд на вже відринутий стілець біля столу за яким вже сиділи голова та з двох боків два наче однакових хлопці. «Інк та Хіл вже тут ». Добрий посивілий дідусь сидів на головному місці. Його секретар-фамільяр стояв поряд з паперами. Руді швидко сіла на вказане місце між двома братами. Ед розпочав свій монолог.

- Цього року наша експедиція буде тільки з трьох осіб. Руді, Інка та Хіла ми відправляємо вас в гарячу зону.

Інк хотів щось сказати, але його перебив Ед далі продовжуючи казати.

- Так, знаю. Можливо людей на місію відправлено занадто мало ще й для такого незвичного випадку як стався цим роком. До нас був відправлений указ про те що цю ситуацію бере на себе влада. Влада хоче дослідити це явище детальніше тому створює групу. А також ми як учасники цього вже багато років вони просять відправити одного свого авантюриста який бував на тій місцині багато разів щоб бути провідником групи. Так вийшло що ми домовилися на ще двоє осіб обґрунтовуючись це тим що один буде охороняти групу від імені організації, а другий провідника якого ми також надаємо.

Тепер інший брат-близнюк хотів сказати своє невдоволення ситуацією, і на диво Ед не втручався.

- Вони вже взагалі не розуміють ситуацію з якою стикнулися ! ми те місце вже багато років знаємо і навіть нас трьох не вистачить для підтримання порядку у тій місцевості. В останній раз при звичайних умовах нам було у тридцятеро більше!

На останніх словах за його піджак потягнув його брат та промовив.

- Хіл може ти уменшиш свій пил. Головне що взагалі не один ти йдеш. А свій голос піднімати не треба і так голова болить у нас з Руді. Не сип сіль на рану.

Його запальний брат витягнув дві мікстури від головної болі та протягнув їх. А потім промовив до голови.

- Так коли вирушаєм ?

Голова промовив спокійним голосом поки Руді із Інком відкупорили зілля та випили. Поморщившись вони вже не морщилися від голосних звуків.

- Завтра щоб були біля воріт о три години ранку. Якщо запізнитесь самі винні будете. А сьогодні ви будете в організації. Тому ідіть виспіться до наступний тиждень ви проведете просячи про відпочинок.

Після цього Ед доповнив.

- Завтра спершу прийдіть до мене щоб я поставив гарний захисний бар’єр.

- Зустріч закінчена.

Наостанок промовив голова. Всі троє встали та пішли до виходу. Руді не хотіла ні з ким розмовляти а тому просто йшла а близнята говорили між собою як зазвичай. Але Голова окликнув її.

- Руді. Я бачу що ти зараз не в стані щоб працювати тому будь максимально обережна зараз.

- Добре, голово.