55. Одне за одною

Прийшовши до себе в кімнату Руді побачила що на столі лежав згорток паперу . «Дивно моя кімната була зачиненою та й ніхто і не посмів сюди зайти без дозволу. А у вікно ніхто не полізе на такому поверсі. Тільки одна особа могла тут таке зробити це Ед ». Дівчина підійшла ближче до столу та взяла згорток паперу. Коли вона його розкрила на ньому проявилися слова. Читаючи далі дівчина була серйозна та сконцентрована тому перечитала ще один раз, вона взялася записувати на іншому краї згортку паперу одне речення.

- Я згодна на цю місію, але мені потрібен час на збори. Скільки в мене є часу до відправлення в гарячу зону ?

Дописавши дівчина відкрила вікно та склавши згорток в чудернацьку форму викинула у вікно. Тільки згорток опинився за вікном він одразу ж зник. «Гаряча зона - це саме найнебезпечніше місце. Коли сильний згусток енергії виривається назовні, із-з землі вона створює багато проблем. Коли тварини та монстри еволюціонують у щось інше. Саме найголовніше це незворотний процес і коли вони перетворюються стають набагато сильнішими за їхніх родичів. Їхній розум затьмарюється, а інших вони бачать як поживу щоб прожити далі. Це рідке явище і ми можемо його запобігти без великих жертв. Але з часом у країні з’явилося одне місце де пориви енергії найпотужніші тому за ним сильно наглядають щоб з тої місцини не було жертв. Цим віком стало їх набагато більше ніж було колись. Згусток з’являється з якимось конкретним проміжком часу. Але зараз я там буваю майже щороку, цьогоріч це сталось набагато раніше ніж зазвичай». Відповідь не зачекала себе чекати. Тепер новий згорток летів їй прямо в руки. Руді розкрила його там швидко проявилася відповідь.

Часу не так і багато до завтрашнього вечора, можливо трохи раніше. Я заберу тебе коли все майже почнеться, тому краще зберися навіть сьогодні ввечері. Згусток енергії який буде на цей раз не такий як вже були, всі інші тому приготуйся що ти будеш там трохи довше ніж зазвичай. До зустрічі.

Дівчина написала тільки те що перше прийшло на її думку.

Ед ти ж хоча б попереджай про такі речі завчасно !

Добре, до зустрічі завтра.

Відправивши вона зібрала все в її просторову сумку та тепер полірувала свої клинки думаючи як про цю новину сказати брату, а особливо Дену. Який навряд чи відпустить її взнавши про все це. Тільки пізно вночі дівчина лягла спати з тяжкістю в грудях.

_Ден_

Все було як зазвичай, ми з Руді зустрілися біля їдальні та говорили. Але їй наче щось заважало. Тоді я звернувся до неї сказавши .

- Руді щось трапилось ? Скажи що тебе турбує ?

Зрозуміло що вона не хотіла мені говорити, але взяла мою руку та повела кудись. Це була якась пуста аудиторія. Вона відпустила мою руку та сказала холодним голосом.

- Пробач, але ми декілька днів не будемо бачитися, мені потрібно поїхати декуди у справах.

Її новина трохи приголомшила мене, але я спокійно відповів. Аякже я не хочу відпускати її кудись, а особливо де небезпечно, і зараз усе крім академії буде небезпечним, навіть тут є шпигуни. Коли люди полюють на неї мене переповнює вир емоцій. Тому я сказав.

- Чи можуть справи зараз почекати, доки ми не вирішімо проблему з Зігидом ?

Вона швидко мені відповіла подивившись у мої очі. Її блакитні очі дивилися з якимось болем та холодом водночас.

- Ні, це не може почекати. Я йду першою.

На останньому слові вона відвела свої очі та пішла. Мені хотілося зупинити її, але я цього не зробив. Чомусь від її відповіді та приховування правди були болючіші. Мені як холодним клинком встромили у груди. Наче груди обпікало холодом. У слід я промовив не дуже гарні слова і за це зараз дуже шкодую.

- Іди куди хочеш, ти все одно не скажеш усієї правди. Я правий ?

Вона повернулася до мене як і я до неї ті болючі слова, які я сказав тоді, вона просто стримала їх у собі та пішла залишивши мене самого.

В цей момент наче ноги провалились в прірву. Той її погляд ще болючіший ніж в мене. Зараз я жалкую що не зупинив її ще тоді можливо цього всього і не було ?