53. Розмова

План був на диво простим на словах, але не на ділі.

- Чи не простіше вивести з себе твого троюрідного дядька ? Щоб він не зміг мене уникнути .

Хоча Ден мовчав але його очі виглядали справді страшно, невдовзі хлопець не витримав та промовив.

- По-перше твій план дуже ризикований. А по-друге є велика ймовірність що він провалиться на самому початку.

Руді встала з свого місця на якому сиділа та промовила впевненіше.

- Можливо, але не спробуємо то проґавимо великий шанс довести мою теорію на практиці. Твій дядько дуже недооцінює мене та мою інтуїцію, а ще тебе. Якщо наші здогади будуть вірними то він проявить себе.

Дівчина обернулася до хлопця та промовила .

- Я хочу допомогти нам розібратися і цій ситуації щоб потім вона не переросла у щось більше.

Її слова дещо заділи почуття хлопця «Ти допомагаєш мені, а я навіть не можу допомогти тобі. Ти хочеш ризикнути своїм життям заради мене. ..» Хлопець зібрався з думками та сказав до Руді.

- Нам потрібно поговорити Руді. І краще сам на сам.

- Тоді пішли зараз.

Руді перша взяла його руку та попрямувала до виходу з кабінету брата. В тиші покинувши академію вони опинилися в лісі .

- Руді… Я не хочу щоб ти наражала себе на небезпеку через мене.

- Але тоді коли ми були у королівстві ти за мене не турбувався.

Хлопець зупинився.

- Я знав що ми з усім справимся а тут я не впевнений у результаті. Я не знаю що мені робити якщо ти будеш у небезпеці. Зараз у такій ситуації мені хочеться сховати тебе та захистити від усіх, і вбити тих хто тебе хоча б пальцем троне або слово якесь лихе скаже. І я можу не  зупинитися та перетнути той прозорий кордон, який може злякати та відвернути тебе від мене.    

Його слова були щирими по відношенню до неї. Це заділо дівчину, вона вже давно хотіла сказати про те що вона його істинна пара, а зараз про те що її не зможе нашкодити його дядько і щоб він не переймався так сильно. У дівчини на душі зі словами хлопця неначе потеплішало, а потім стала боляче « Я ж його обманюю не кажу самої правди».

- Дене…

Дівчина обійняла хлопця та промовила .

- Вибач мені за те що я не можу сказати  в чому причина і чому я хочу піти саме цим ризикованим шляхом.

Хлопець підняв дівчину на руки так щоб ноги не торкалися прохолодної землі.

- Дене..

Тепер коли вона промовляла його ім’я там не було ніякої провини. Чомусь це розсмішило хлопця. Поки дівчина ображалася на нього. Тоді Ден потерся об її плече і ніжно торкнувся губами її шиї. Дівчина ледь не вистрибнула з його рук, але потім заспокоїлася та поклала свою руку на його плече і притулилася до нього. Так вони простояли ще декілька хвилин. Коли хлопець сказав.

- Я не хочу знати те що ти не хочеш мені казати зараз. Я підтримуватиму тебе весь час навіть якщо ти скажеш чи зробиш на протиріч мені або ще комусь. Навіть якщо світ скаже те чого ти не зробила або робила я не повірю поки ти цього мені не скажеш. Тому не вибачайся нізащо передімною чи перед кимось ще.

Вражена цими словами вона декілька хвилин мовчить. Після цих слів дівчина тільки й могла сказати що.

- Дякую.

В наступні хвилини вони йшли до гуртожитку та балакали вже про своє. Пара перенесла обговорення на потім і була цим задоволена що поговорили про те що турбує їх найбільше. Через деякий час Руді з її давнім награванням промовляє до хлопця.

- Дене, а може зробимо маленький спаринг на вихідних ?

Він швидко відповів.

- Я не проти.

Хлопець тепло усміхнувся дівчині.