51. Наступний день

не редаговано

- Я дуже щасливий

- І його усмішка тоді.

Руді не могла заснути у своєму ліжку.

- Хааа, я згадую його слова і знов не можу заснути.

Вже скоро світало. «Ну якщо спати в мене не виходить поки що то я зможу дещо знайти про дещо.» Дівчина встала з ліжка та взяла свою сумку, зосередившись вона знайшла те що шукала та дістала назовні. Це були парні тонкі клинки з гарним гострим вістрям. «Вони легкі та рострі підходять навіть мені. Але спершу» Руді завернула їх у якусь білу тканину з намальованим магічним колом. Поклавши з ними листок паперу та вливши трохи своєї магічної енергії. Пакунок зник, а невдовзі появився знову із одноразовим каменем зв’язку. Дівчина відразу його активувала та почула хоча й сонний та трохи стривожений голос голови.

- Ти не поранилась ?

Перше питання яке її запитали. Там виднілися з-заду ще декілька голів і магічне коло фамільяра.

- Все добре, дякую що непокоїтесь за мене.

- Пусте. А тепер розповідай як це сталося і не замовчуй.

Вдих, видих дівчина розповідала те що у неї є істинна пара і це відбулося на побаченні де і яка в кожного силова міць та магічна сила. Але один з них вирізнявся з усіх інших він ледь не наніс критичного удару бо хлопець їй допоміг. І те що як приховала його зброю.

- Мені б дуже хотілось знати хто ж мене так не долюблює та про зброю яку я вже відправила вам.

- Аякже я не тільки знайду того покидька хто таке зробив з моєю командою тому не переймайся. Ми з’ясуємо та вийдемо на зв’язок, а поки залишайся в академії . Хоча я знаю твій потенціал але зараз не найкращий час для цього.

- Слухаюся.

Зустріч була перервана дівчина могла вже не хвилюватися не про що . Вона випила енергетичне зілля та сіла читати книгу .

Ранок пройшов непомітно як настали перші пари. В дечому вони були навіть нудні для дівчини яка на практиці це все використовувала доводячи до  автоматизму. Але було те що зацікавило дівчину це вплив магічної енергії на форми. В більшості це були предмети, але були випадки що зустрічали і на живих.

Вже настала велика перерва в більшості всі студенти йшли у їдальню. Руді не була випадком Маїда була з нею поряд сьогоднішній день із своїми фамільярами. Студенти тепер звертали ще більше уваги. Ну аякже фенікс який парив поблизу та цікавий єнот в окулярах який підтримував бесіду з професором алхімії Натаном. Які йшли біля Руді та Маїди. «А якщо подруга тут то й Ел йшов десь поряд з нею. І не дай Боже щоб до неї заговорив хтось.   Все-таки дракони нікого не допускають до свого скарбу. » Дивлячись на цю процесію студенти розступалися перед ним. «Ми сьогодні домовилися що пообідаємо разом, але я не очікувала що вони прийдуть так швидко. Тепер я надіюся що хоча б завтра не буде такого переполоху як сьогодні вони влаштували не хочу й згадувати як їх сюди пропустили без належного допуску.» Ден стояв осторонь біля дверей. Дівчина пришвидшила крок від своїх друзів.

- Привіт.

Вона усміхнулася йому. Він також посміхнувся та промовив.

- Ти виспалася сьогодні вночі ?

- Трохи а, як ти помітив ?

- Відчув ще зранку коли цілував тебе, це ж тонізуюче зілля правильно ?

Дівчина залилася рум’янцем, сором. Чомусь сором який вона відчула був для неї вперше.

- Дене ми ж не наодинці.

- Зараз це ніхто не чув тому не хвилюйся.

І справді їх навіть ніхто не помітив зі студентів.

- Добре. Але більше таке не кажи в присутності когось.

- Так, так тільки не перенапружуйся та спи побільше пообіцяй.

- Обіцяю.

Він протягнув свою руку з відкритою долоню.

- Ну що ж пішли обідати .

- За руку нас же за пару приймуть.

- Бачиш ще один бонус до тебе ніхто не буде чіплятися.

Вона вклала свою руку в його і вони підійшли до всіх інших. Першою відреагувала саме Маїда вона повернулася та помахала їм рукою щоб вони підійшли швидше.

- Ми ж не затримали вас ?

Запитав хлопець, а йому натомість відповів єнот.

- Та ні ви говорили приблизно дві хвилини.

Маїда підійшла ближче та роздивлювалася на всі боки її очі повні цікавості.

- Так ти з іншого світу, але і з цього теж. Як же цікаво у тебе мабуть виробився якийсь метаморфоз що ти міг вижити там.    

- Що ?

Вона відійшла та приблизилася до свого дракона. Натомість Еліо обняв її та поцілував у скроню.

Руді піднялась та шепнула йому на вухо.

- Не переймайся вона це знає бо передбачає події минулі, теперішні та майбутні тут їх навіть називають відьмами від слова відати.

- Я тобі вірю.

Відповів їй та відразу його очі з темного стали сірими.

І всі пішли їсти. Деякі й справді дивувалися тому що хтось може йти з авантюристкою Руді. Але більша частина була здивована фамільярами. До них за столик підсів Кейл обґрунтувавши це тим

- Професорський стіл весь  гомонить та все хоче мене якось задіяти у своїх справах а тут мені цікаво стало ти ж не проби сестро ?

- Прийшов то сідай вже, гонити не буду.

«Хоча я на нього й ображаюся, але в не образа вже давно пройшла »

Брат повеселішав, за столом розмови не закінчувалися до того часу як продзвенів дзвін що через десять хвилин будуть пари. Студенти почали рухатися.