50. Організація авантюристів

Не редаговано

Місце: невідомо

Час : глуха ніч

Чоловік лежав біля стіни та спльовував кров. В кулаку він тримав свій клик зуба. Його губи кровоточили, але він не здавався.

- Вже як два дні минуло.

- Та невже ?

Інший хлопець повернувся до свого розмовника. На його руках була кров чоловіка. Інший за бачивши це скривився та кинув у нього якоюсь чистою тканиною. Він спіймав та витер свої брудні руки, хоча це ніяк не допомогло ситуації засохле не відтиралося. Кімната пахла різким запахом крові.

- Ти щось вивідав ?

Інший повернувся до чоловіка який вже втерся. Він навіть не мав сили робити спротив. Напевно він змирився зі своєю долею і вже був далеко звідси.

- Та як сказати. Нічого особливого, він навіть нічого не видав . Гарний воїн тільки ж шкода навіть, що не на нашому боці.

- Інкі тебе голова визиває до себе.

- Знову ? Я однак нічого не довідався хав він йде сюди.

Хлопець розвернувся він навіть не відчував тиску .

- Добре брате, так і передам йому.

Інк, який сів на стілець та перемістив глек води і підніс чоловіку.

Чоловік подивився на нього, щось дике проявилося в його погляді він божевільно посміхнувся  та промовив.

- Як милостиво ти ж інквізитор, який вживає та катує.

Хлопцю було байдуже, він не проявляв ніяких емоцій.

Напившись чоловік кинув пустий глек у хлопця. Але глек безслідно зник, чоловік нахмурився. А хлопець кутиком усміхнувся, це злило чоловіка.

Все таки хлопець звернув на нього увагу та сказав.

- Ти мабуть не дуже розумієш ситуацію в яку потрапив загрожуючи нашій подрузі. Тому поміркуй що тут не так.

Це злило чоловіка він скривив своє обличчя. Він вже й так зрозумів у яку ситуацію потрапив та хто була вона, яку йому заказали. «Як би ж я знав раніше що це авантюристка в мене не було скільки проблем . Я б втік з країни швидше ніж вони встигли мене знайти. Цей клятий Зігид ! »

- Так Зігид тебе замовив ?

Двері швидко відкрилися і з них вийшов сивий чоловік та молодий хлопець який супроводжував із колами магічних символів та мани.

- Ну кажи старому діду .

Молодий хлопець похитав головою в бік виходу. Інк відразу вийшов, а за ним і молодий хлопець зачинивши двері та знявши магічні кола.

Через деякий час кола знову зіскочили одне на одне та головний вийшов з кімнати зачинивши її.

- Інку йди відпочинь та наберися сил. Поклич свого брата до мене в кабінет. Молодець що відреагував як належно до ситуації, а тепер йди з тебе так смердить що спочатку у ванні відмокни довгенько.

- Буде зроблено.

Хлопець нахилив голову у знак поваги та пішов коридором.

Головний відразу нахмурився, його переповнювала злість та велика жага крові. Що молодий хлопець теж нахмурився та наклав ще декілька кіл.

- Господарю ваша магія виходить за мої кола. Я не можу так багато забирати магічної енергії яку ви випромінюєте.

Чоловік не звертав на це уваги. Він міркував і дещо мовив своєму особистому фамільяру.

- Ти розумієш що на дівчину чекала погана доля добре що вона знайшла свою істинну пару так її сила зросла як і його, можливо. Означає це що  Зігид Етоу Нох той який зараз володіє по силі другими більшими акціями та землями зараз у королівстві. Її пара це ж Деніел Стоу Нох, я ж не помиляюся ?

- Ні, господарю. Він син Сена Стоу Ноха, рід який продовжує існувати п’ятдесят і більше поколінь.

- Ти гарно обізнаний у політичній рутині більше ніж я.

- Для мене честь служити такому господарю як ви.

Хлопець поклонився.

- Ну досить вже, ми як рідні одне одному не один вік знайомі.

- Як забажаєте господарю.

- В кабінет.

І вони зникли безслідно розтворившись у світлі коридору.