47. Дружні посиденьки

не редаговано 

(Кінець 44 розділу коли Руді пішла до міського будинку Еліо.)    

Декілька тижнів назад в історії.

- Тут так змінилося після останнього мого візиту

Казала Руді оглядаючи вітальню. Еліо почухав свою потилицю й відповів.

- Так, але мені навіть це подобається.

Та біла кімната без ніякої прикраси зараз виглядали зовсім по-іншому Стояли тепер меблі та картини, не було ніякого місця де б не стояли квіти у фарфорових вазах чи у глечиках. Найбільше було троянд та деяких лікарських рослин. «Якщо б я не знала їхніх значень сказала що тут райський куточок. Ні вона хоча і знає, але мабуть не каже про це » Руді загадково посміхнулася та вдихнула повітря побільше щоб потім вивільнити у голосному звертанні.

- Маїдо ! Ану йди сюди по-доброму, по-хорошому поки я не така зла.

Тиша зустріла її своїм подихом, але це було лише першим враженням десь віддалік почулося браскання, тупотінь ніг.

З одних дверей вибігла красива, золотоволоса дівчина з ледь червоним рум’янцем. ЇЇ одяг був наближено схожий у її повсякденний. Зеленоока красуня сяяло красою та спокійним життям. Зелена блуза та біла спідниця напівсонце до колін. Її коси були зав’язані білою стрічкою. Зелені смарагди у вухах та кольє з білого золота та одного великого смарагду він як зелена капля впадала у її ямочку на шиї.

- Руді ну нарешті !

Дівчина обняла її так сильно що можна кістки було б зламати. Маїда швидко відступила на крок від Руді та взялась за руки.

- Ой вибач ти так давно не заходила до мене, та я теж переймалася через тебе коли ти вже повинна з’явитися а тебе й досі не було.

- Зі мною все добре а ти як тут опинилася і з ним познайомилася. Він тебе не ображав при першій вашій зустрічі часом ?

Руди кинула грізне око на Ела який стояв у неї за спиною. З її словами він трохи був не згодний, і згодний водночас. А відьма тільки махнула рукою та потягла її по коридору.

- Пішли я тобі щось покажу.

Шепнула на ухо Руді Маїда та рушила в одну з кімнат тоді по сходах. Дійшовши до кімнати вона тріумфально промовила.

- Це моя кімната, але ти не лякайся якщо від тули вискочить якась пакость.

- Ти мене навпаки заінтригувала чим налякала дорогенька.

 Відьма усміхнулася на всі свої та розчахнула їх.

Перше що побачила Руді це не тільки гори подарунків та квітів а магічну лабораторію і декількох звірів заразом. Одного вона вже бачила це триголовий цербер, а от інших ні. Ви коли небуть бачили шестикрилу птицю яка говорить та читає книгу, а єнота в окулярах який змішує та варить якісь варива і щось мимрить підніс відповідаючи пташці. Руді була здивована ціма істотами .

- Пані відьмо що тут взагалі робиться.

- Такс з чого мені почати не Цеба ти вже його знаєш, а от Ліку і Шона ти не знаєш.

- Це твоя подруга господине ?

Відповіла птаха закриваючи книгу та залишаючи одну пір’яну як закладку від якої вона читала. Її біле та блискуче пір’я мало трохи хвилясту форму.

Ліку підлетіла ближче та сіла на бильце стільця.

- Я Ліка дух цього будинку мене ще називають Фенікс дому Мар або фамільяр дому Мар. Тобто мене звати Ліка Мар, вид: птах, підвид: фенікс, робоча зайнятість: фамільяр дому Мар. Вподобання: непересмажені горіхи, спокій, читання, обговорення різних книг та на різні теми.

- Приємно познайомитись мене звати Руді Роуз Коул. З гілки Коул, дому Роуз. Вподобання подорожі, книги та шоколадне печиво. Маю талант в бойових магічних мистецтвах. Більше подобається пасивний відпочинок але від чогось активного не відмовлюсь .

- Дім Роуз я чув про нього

Відповів єнот він не закинув своєї справи тільки гучніше говорив щоб його всі чули.

- Він видатний своїми магами-перевертнями. Твій дід мав величезну лабораторію та мабуть ця величезна сила передалася твоєму молодшому брату, я правий ?

- Не все так відомо як погляд іншого, можливо я не застала на світі мого діда, але неодноразово я чула таке від інших.

Єнот напевно доробив все що хотів він відійшов від своєї сконструйованої лабораторії та сів на стіл звісивши ноги додолу. Знявши окуляри від промовив далі.

- Руді мені теж приємно бачити вас переді мною. Але вашого брата бачити набагато більше, вибачне за мою неввічливість.

- Нічого я передам щоб ви договорилися о зустрічі завчасно.

- Було б чудово.

Єнот наче повеселішав. Та через хвилину щось готував за проханням відьми.

Дівчата перемістилися на величезне ліжко та обговорювали. Руді поділилася своєю проблемою з подругою. Чомусь вони вже не мали злість чи обіду після їхнього минулого все ж всі були у великій радості зустріти їхні долі.

- У мене все добре коханий хлопець який турбується за мене та моя істинна пара в одному це прекрасно. Але він в деякий раз шуткує щоб попереджала завчасно що буде далі відбуватися в нашому житті. Мене це трохи дразнить і я йому відповідаю що у кожного є свій час та свої причини.

-   Тобі так сказати пощастило а ми ходимо колами я ніяк не наважуюся, а він дає мені простір хоча була маленька ініціатива. Але зараз все встало в глухий кут.

- Ну ми теж бувало що все йшло шкереберть а потім почуття і ..

Руді швидко відповіла поки вона  не сказала.

- Маїдо я зрозуміла, і перестань я ж теж не залізна .

- Ну аякже істинна пара та перевертень і ще молодий я ще дуже здивована його витримці.

- Так дівчата я тут в одній психологічній книзі бачила дещо таке я зараз.

Ліка вилетіла з кімнати закривши за собою двері.

- Ну і що було далі ?

Золотоволоса розповідала далі поки її не перебив єнот із підносом з чашок, чайника, шоколадного печення, горіхами та медом і нарізаними фруктами.

- Відьмо а ну допоможи мені із цим підносом.

- Ой та тьфу на тебе яка я тобі відьма.

- Сама найсправніша !

Відповів єнот підносивши один палець в гору. Тут Руді не втрималася та засміялася.  «Я давно так не сміялася можливо ще до загибелі батьків» Вона витерла одну сльозинку яка намалювалася після стискання повіки.