46. Почуття чи обман

не редаговано

Руді увійшла у свою кімнату та сівши на ліжко нахилила голову. «Коли я приїхала туди в мене було відчуття що мене перевіряють та спостерігають. Це було вже занадто, як для першої зустрічі. Він наче зуби мої переховував чи що. А ті слова про те що я якась інша від них. У мене зараз таке відчуття що десь я його бачила чи можливо чула. Не розумію. » Вона вирівняла свою спину та подивилася на верх. Біла стеля зустріла її знайомим поглядом з одного боку виднілася маленька тріщина. Руді зосередилася направила свою руку в той бік і тріщина зникла. Потім вона провила рукою по волоссю та встала. Переодягнувшись у щось більш легке та зручне. Вона ніяк не могла вирішити що їй робити далі. Сонце вже зайшло за обрій . «Ден може вже спить . Але так продовжуватися не повинно. » Дівчина подивилася на двері, потім знов у вікно. Через хвилину Руді вже стукала у його двері та думала. «І яка мене сюди привела ! » Вона хвилювалася, тому поступово переминалася з ноги на ногу. Хлопець відкрив двері та посміхнувся їй, доброзичливо сказавши.

- Проходь, ти щось хотіла ?

Вона рішуче зібралася та вимовила не упізнаючи себе.

- Ти мені подобаєшся Дене, і я б хотіла знати твою відповідь .

Від хвилювання вона ледь закрила очі чикаючи відповіді від нього. Але її не було. Відкривши очі вона дивилася на нього. З кожної миті їй ставало не пособі.

Ден не відповідав, а тільки дивився. Тому накрутивши себе вона швидко захотіла піти з цього місця подалі, але чиясь рука затримала її на пів шляху. Тепла та така знайома, вона обережно тримала її. Як одна маленька волосинка до того як вибігти та забути це як страшний сон. «Чому я так  боюсь його слів які він скаже ? Чому я не вириваю свою руку з його такої великої долоні ? ».

- Руді. Подивися на мене, не ховай своїх очей. Вони в тебе такі красиві що я навіть забуваюсь чи я існую взагалі.

- Що ?

Вона подивилася на нього. А він підійшов ближче та поклав її руку на його груди.

- Ти відчуваєш як воно б’ється коли ти поряд ?

Дівчина ніяк не хотіла в це вірити, але сама наблизилася  до нього, сама поклала свою голову щоб краще чути його серцебиття. Серце билося так що ледве не виривалося з грудей.

- Чую.

Промовила дівчина тільки що помітила що вона в його обіймах, «Тут так спокійно та затишно що я не хочу й вириватися з обіймів. Що ти робиш зі мною Дене » Вони так ще довго стояли. Але невдовзі дівчина підняла голову та подивилася на нього. Хлопець це помітив та заговорив за неї те що вона хотіла спитати.

- Ти мені не тільки подобаєшся. Хоча я трохи був від тебе шокований що ти так раптово прийшла та сказала те що вже все змінює в нашому житті. Руді я тебе кохаю ти будеш моєю дівчиною ?

Перше що хотіла сказати дівчина, це так. «я тобі довіряю більше ніж комусь ще. Ти перший за кого я переймалася та червоніла. » Вона усміхнулася та сказала.

- Так, а ти будеш моїм хлопцем ?

Трохи посміюючись та перекривляла останні слова хлопця щоб атмосфера яка утворилася спала. Дівчина наблизилася ще вчепилася в його шию та поцілувала . Хлопець підхопив її щоб Руді було зручно висіти на ньому. Пара не могла відірватися одне від одного, але тут за дверима постукала комендантка та розігнала їх спати. Стверджуючи це тим що наука не дається просто так а тільки тим хто старанно працює. В дечому вона була права. Тому під соколиним оком вони домовилися що завтра йдемо на побачення. Та попрощались обнімаючи одне одного хоча хлопець таки встиг поцілувати її у щічку так щоб комендантка не побачила.

Руді пішла з кімнати тож хлопець розбирав документи які йому передали та по дурнуватому усміхався весь час. Але вчитуючись у написаний текст посмішка зійшла з уст, а очі чорнішали з кожної миті. Поки Ден не стукнув по столу. Він швидко вийшов з кімнати та пішов по сходинках вниз . Комендантка спершу хотіла зупинити його але потім махнула рукою та далі робила свої справи. Вийшовши на свіже повітря він перетворився та чорним вовком побіг кудись у напрямку парку який переростав у ліс. «те що він зробив не має ніякої людяності ! » Звірина натура рвалася, але хлопець не спиняв швидкість а тільки біг. Так він міг хоча б на трохи спинити себе від того щоб не розірвати його на шмаття. Тільки пізно вночі він прийшов у свою кімнату. У нього було тільки два бажання бути з Руді та розірвати того хто вбив так багато людей. Клятий Зігид Егоу Нох я обов’язково виведу тебе на чисту воду.