40. Знайомство з класом

не редаговано

Руді

«Як взагалі брату прийшла така ідея, щоб я сьогодні замінювала у молодших.» Йшовши по коридорах академії та перечитуючи книгу яку їй дав Кейл. Дійшовши до вказаного кабінету вона замислилася. З дверей чувся гомін адептів. «Надіюся все ж буде добре поки я тут». Перепочивши вона відкрила двері та впевнено зайшла у клас. Студенти притихли, деякі впізнали хто до них завітав. Дівчина пройшовши до столу поклала книжку та промовила.

- Доброго дня адепти, сьогодні я буду у вас замінювати першу пару. Мене звати Руді Роуз.

Один із студентів підняв руку та відкинувся на стілець за яким сидів.

- Ви щось хотіли сказати ?

Хлопчина з зеленими очима та з чорним волоссям на голові з одним пасмом зеленого, відповів у своїй манері спілкування.

- Так, а у вас хлопець ?

Клас відразу захихотів від питання а деякі навіть притихли чикаючи що буде далі. Дівчина як була серйозна так і залишилася, але такі питання неабияк дратували. Коли хлопчина підійшов до неї та знову спитав.

- Руді так у вас є хлопець чи ні ?

- Адепте  Ґреґу сядьте на своє місце.

Хлопця наче холодною водою облили, але він не послухав попередження та наблизився ще на крок тепер вони були близько один до одного настільки що інші студенти тихо дивилися крім однієї людини теж з зеленим волоссям він не витримав та різко зірвався з місця. Як у двері хтось незграбно постукав та відкрив двері вже через секунду великий чорний вовк із червоними очима дивився на зеленоволосого хлопця посередині та відвинувши його на другий план. Руді зовсім втратила всю серйозність, відчувши полегшення у неї було багато запитань на яких не мала відповідей. «Як ти взагалі сюди потрапив ? Я ж закрила двері на ключ . У кімнаті було прикрито тільки вікно але з третього поверху він же не стрибнув ?» Руді швидко обдивилася та запустила скануюче закляття, вона зовсім забула про зеленоволосого який поряд так і стояв. «Ніяких травм не виявлено, тоді як ти вибрався !? »  Тут заговорив  уже зеленоволосий .

- Руді це ваш брат ?

Вона повернулася до нього серйозність знову на її обличчі. « Мені це вже дістало ».

- Адепте Ґреґу сядьте на своє місце або ж я буду змушена відправити вас до ректора .

- Ну що ви ..

Він хотів взяти її за руку як вовк ледве не вкусив його з-за втручання іншого зеленоволосого хлопця який швидко прибрав руку та нахилився кажучи.

- Вибачте мого брата він занадто розбещений та не вміє поводитися.

Інший сперечався але коло до нього знов підійшов вовк та подивився йому в очі він нахилився без чиєїсь допомоги та примовив.

- Т-так, вибачте все із-за мене.

Дівчина покликала вовка до себе, він відразу покинув своє діло та підійшов до неї наче обнімаючи за ноги не даючи як пройти але і не створюючи їй дискомфорту. Вона зарилася в його шерсть та промовила.

- Сідайте на свої місця, адепти. Сьогодні ми розглядаємо тему …

Дівчина говорила та говорила в деякий раз питала перевертнів на прості запитання тих хто не слухав або ж хто засинав, підтримуючи дисципліну в кабінеті. Вовк був поряд та не відходив від неї де вона сідала він лягав та вслухувався що вона розповідає. Пара закінчилася напрочуд швидко та без пригод . Студенти були зацікавлені лекцією та підходили питати деякі незрозумілі для них проміжки, тут втрутився вовк який сидів поряд та не допускав щоб її щось дратувало занадто сильно. Тоді він просто брав та підходив до адепта та дивився їм у вічі потім вони швидко дякували та вибігали із кабінету. За це вона навіть подякувала йому. Коли вже всі пішли вона звернулася до нього.

- І як ти тут опинився ?

Вона підійшла до дверей  знову промовивши.

- З іншого боку, дякую що ти прийшов бо я мабуть не стрималася і у мене були проблеми з його сім’єю та академією. Ходімо назад ти напевно ледве на ногах тримаєшся.

Вовк махнув головою і вони разом вийшли з кабінету та попрямували у гуртожиток де через хвилину після того як вовк ліг він перетворився на людину та спав навіть Руді такого не очікувала поки читала книгу біля столу. Вона підійшла та вкрила його покривалом потім невдовзі пішла до своєї кімнати.