37. Зізнання

не редаговано

Прокинувшись завчасно до будильника дівчина потягнулася та принюхалась «Ось тепер моя подушка пахне ним !». Вона швидко зробила свої заготовки та вийшла з кімнати взявши з собою зілля яке їй ще пригодиться. «Кожної миті біля нього мені достатньо щоб вивестися із себе, чи бути не такою як була раніше. Я ніколи не дозволяла комусь бувати у своїй кімнаті та допомагати комусь. Хоча перед ним я почуваюся захищеною настільки що коли він не поряд я як дитина яка нічого не може зробити. Як це мене бісить !  Добре що зараз рання пора хто б міг подумати що я буду робити таке ». Це повернуло її забуту шкідливу усмішку. Руді прокралася в кімнату та поставила на стіл пляшечку з варивом. Вона присіла біля ліжка та стала чикати коли її будильник почне дзвеніти. Дивлячись на його обличчя яке спало безпробуднім сном що не запідозрювало що зараз відбуватиметься. «Зілля ніяк не подіє на магічні сили бо вони ще тільки будуть з’являтися а от без сну він пробуде довго. Моя найбільша шкода це знання якими я тебе буду завалювати. » будильник спрацював чітко наче якийсь неприємне звучання застряло у вухах та не хотіло йти. Ден швидко прокинувся його здивоване обличчя потішило дівчину але не надовго. Спершу було здивування потім коли він помітив дівчину яка ледве стримувала сміх злість на такий поступок прорвався. Його очі враз налилися червоним.

- Руді ! Якого та це зробила !

Він який вже стояв на ногах в одних штанах підняв дівчину наче пір’їнку та закинув її на плече від цього Руді втратила свою усмішку та репетувала.

- Відпусти !

Хлопець тільки підкинув її щоб краще було йому її тримати, а їй не легко впасти. Дівчина не хотіла залишати можливість взявши з столу склянку.

- Повторяю відпусти мене додолу.

- І що мені за це буде ?

Тут дівчина не втрималася та вирвалася з рук, хлопець встиг зловити та дівчина не зустрілася обличчям з підлогою. Тепер підлога була їй кращою ніж ситуація яка склалася. Хлопець обережно поклав дівчину на край ліжка. Вона ніяк не могла відірвати очі від нього. Хлопець сів біля ліжка щоб їхній зріст був однаковий та спокійно спитав.

- Навіщо ти це зробила ?

Вона не хотіла відповідати та все таки здалася під його поглядом та опустила очі щоб не видати себе.

- Вставати рано гарно для здоров’я.

Ден в це не повірив та перепитав.

- І це все ?

Дівчина мовчала тоді витягла склянку та помахала перед очима хлопця.

- І що це ?

- Зілля для кращої роботи після сну.

Дівчина підняла очі, а хлопець відібрав з рук дівчини склянку, відкупорив та випив вариво одним ковтком. Кривлячись він відставив пляшку та згодом промовив поки вона сиділа та дивилася на нього.

- Гірке.

- Чого ти його випив ?

Вона вже не надіялася та відкинула таку ідею.

- З твоїх рук я і отруту вип’ю .

- Не кажи так !

Вона швидко встала з ліжка, тепер совість прокинулась і дівчина не могла з цим змиритися. Вона нахилилася та серйозно промовила.

- Ніколи слухай, ніколи не пий щось невідоме тобі.

Турбота від неї яка тільки те що й хотіла вколоти його була наче нагорода від тої гидоти яку він тільки що випив. Вона говорила і говорила, а він усміхався як не в собі. Ходячи по кімнаті дівчина думала як подіє зілля коли він випив більшу дозу ніж взагалі можна. Руді навіть не помітила як хлопець піднявся та підійшов зі спини. Коли він обійняв зі спини та промовив спокійним голосом.

- Дякую тобі за все що ти для мене робиш.

Дівчина нарешті заспокоїлась її накрили наче теплою ковдрою та таким спокоєм у його обіймах що вона навіть не рухалася, серце колотилося в її грудях. Теплі обійми та слова розтопили її серце. «Мені ніколи не було так добре як зараз з тобою ». Руді повернулася в обіймах хлопця та обняла його. Тільки тепер вона зрозуміла який він великий що міг би закрити її всю тільки своєю спиною. Що вона навіть не діставала його голови тільки до шиї на яку ледве поклала голову. І промовила.

- І тобі я дуже вдячна.