Коли дівчина прокинулася вона була в іншому світі. «Що я тут роблю ?»
- О, прокинулася нарешті !
Руді пробурмотіла
- Якого дідька Ел.
В одній руці був кристал мани який робив на повну силу та мав магнетичні здібності коли відає силу. Дівчина лежачи на одному з диванчиків який був у зоні очікування до ректорського кабінету.
- Як ви мене знайшли ?
Руді скривилася від головного болю та однією рукою приторкнулася до голови й потрохи, масажними рухами допомагала кровообігу пришвидшитись. Сівши вона ще відчувала слабкість у тілі яка потроху зменшувалась. А поки брат підійшов ближче та почав розмову сівши біля її ніг.
- Перш за все вибач за те що поставив на тебе відстежувальний маячок.
Здивування, а потім злість було на її обличчі. Вона вже й забула про свій біль та слабкість.
- Що ! Ти ж мені клявся що не будеш таке робити !
- Вибач, але ти сама знала що так відбудеться коли на осінніх канікулах майже залізна у пащу Броксу.
- Не змінюй тему !
Її брат теж злився він викрикнув.
- Тобі як до стовпа кажи однаково буде ! Ти знову підеш у руки смерті та хтозна чи повернешся живою наступного разу.
Чорноволосий хлопець встав та пішов у свій кабінет закриваючи гримнув дверима. У кабінеті чувся деякий шум, а потім тиша.
- І нащо так до Кейла, він же всі ці дні майже не спав.
Сказав Ел, а дівчина хотіла щось промовити, а потім махнула рукою. «Хай меле, але я навіть не попрощалась з Деном.» Якась порожнеча та сум з’явився у її серці. «Мені й справді його не вистачатиме». Дівчина усміхнулася та подивилася на те біле плаття яке вона сама змайструвала. З-за дверей почувся голос Кейла який кликав їх. Він вже був спокійний та серйозний.
- Руді, Еліо ідіть сюди, це важливо.
Дівчина відігнала сумні думки та встала з диванчика, похитнулась. Її ноги затерпли, але з кроками вона й не похитнулася. Підійшовши до дверей та відкривши їх вона побачила непритомного Дена в колі телепортації й схиленого над ним брата. Вона відразу підбігла до нього та приклала пальці перевіряючи серцебиття.
- З ним все гаразд ?!
Кейл трохи був вражений та запитав.
- Який збіг, він так само казав, коли тебе непритомною побачив.
Руді встала та обійшла непритомного хлопця підійшовши до свого брата.
- Кейле не зли мене ще більше.
- Та добре, добре він просто спить, а як він тут опинився я сам не знаю! Хоча .. .
Однак непритомний ворухнувся і всі троє притихли. Перші його слова хлопця були надзвичайно зрозумілі всім навколишнім, а особливо їй.
- Як же голова розколюється.
Він потирав болісну частину та відкрив очі. Руді бачила дещо дивне змінилося обличчя брата він нахилився та подав руку хлопець її побачив та запитав.
- Де це я ?
А Кейл сказав.
- Ну привіт зятьок.... давай сюди руку.
Хлопець за допомогою Кейла піднявся з полу. Дівчина від слів брата застигла у німому запитання та недовірі.
«Він що моя істинна пара Не може такого бути я в це не вірю ! Кейл шуткує так .. Ні він же не міг так пожартувати й ця ситуація з телепортацією пояснюється.... »
#11041 в Любовні романи
#2651 в Любовне фентезі
#2501 в Детектив/Трилер
#980 в Детектив
Відредаговано: 19.08.2024