25. Аристократичні розмови

-

Руді — Бальний зал -

Бальний зал: світле приміщення з великими скляними віконницями та стелею. Кожна річ була прикрашена та на своїх місцях. Картини на стінах, по боках є столики зі смаколиками. Музика лунала спокійна та налаштовувала на гарний настрій, але ніхто не танцював всі ходили роздивлялися та балакали. «Залишилося дочекатися Дена». З плином часу який шов, Руді передивлялася картини відомих митців та підтримала декілька розмов. «Ніколи не любила бали. Скільки я себе пам’ятаю. Брати прислухалися до моїх вподобань і тільки іноді брали мене з собою. Вони напевно хвилюються, надіюся що не рознесли академію в мою відсутність. Хоча вони не знають що я тут, бо був би мені та  виговори що я кудись зникла, а вони хвилювалися за мене. Декілька років тому коли я була ще мисливцем брати кожного разу коли приїжджали до мене просили покинути справу та займатися справою у своє задоволення, а не за гроші. Хоча через деякого випадку вони все одно брехнею та не домовляннями затягли в академію до них, тоді я на них справді була зла та не сприймала їхні слова вибачення місяцями, але все-таки я не змогла  ображатися на них вічно та пробачила взявши присягу мені ніколи не брехати. І коли вони зрозуміють що я не маленька за якою повинен цілодобовий нагляд або ж догляд як за слабкою рослинкою під скляним куполом ! ».

- Ох вибачте…

   Одна з аристократок, молода на вигляд дівчина посміхнулася проливаючи червоне вино, але її червоне вино ніяк не заділо плаття Руді. « Ніяк не можна без цього банального способу зіпсувати сукню та мій останній вечір тут.».

- Ви, мабуть, злякалися моєї сукні що ніяк не змогли повірити про такий фантастичний фасон плаття? 

Сказавши Руді, усміхнулася та трішки прикрила рукою нижню губу.

Аристократка перекривилася наче до її голови ніяк не могло переварити сказаної Руді інформації. Її очі бігали, а потім знайшли на чому зупинитись.

- Для Леді непристойно так поводитися ! Як ви посміли так зневажливо говорити в аристократичних колах !

«Ти мене вибісити питаєшся то тобі це як до неба рачки повзти й не доберешся ! Хоча привернення уваги до "нашої" розмови вже відбулося» Біловолоса дівчина наблизилася до суперниці й тихо – тихо сказала, щоб тільки вона змогла почути.

- Кожна хто тут знаходиться вже має шлюби та зобов’язання і вас це не омине тому зробіть ваш язик не таким гострим, бо ви ж знаєте що буває далі ? А ще ваше привернення уваги тільки поширить чутки про нас вам це найбільше зашкодить. Ви ж у розквіті сил та краси вам буде важко самореалізувати себе як жінка, дам вам пораду бережіть дітей та майбутнього чоловіка, бо залишитесь без нічого, а ви цього не хотіли б. 

Дівчина почервоніла від злості, але говорила тихіше.

- Леді має права за які її поважають !

- Може берегти сімейне вогнище, слухатися чоловіка або батька чи навіть брата який менший вас, бути наче пташка в клітці яка повинна народжувати та бути слухняною це права які ти називаєш за які жінку у суспільстві поважають ? На мою думку, це обурливо ! Ви навіть не маєте права вибору вас не допускають до наукової чи політичної арени. У вас немає права пізнати більше ніж знає чоловік, вас завжди ставили у рамки. Тільки господарські та мистецькі неглибокі знання. Наприклад: етикет, танцям, вишуканому спілкуванню у суспільстві. Вас продають як худобу на базарі та ще й торгуються, навіть не питаючи вашої думки.

Аристократка під час розмови втратила всі слова які хотіла  сказати. Вона була червона як рак та неймовірно зла, хоча й розуміла все що їй казали. 

 - Ви, ви як ви !

- Вибач що так довго мила…

Почувся голос хлопця з боку.