21. Скажена мамця

«Фантазерка! Та ти ж сам запропонував . Яка я йому взагалі маленька мені 24 роки з гаком ! Аж хочеться йому щось зробити, але зараз не місце. Та що я взагалі думала під обладунками є одяг, а я про … Ні більше не думатиму. Хай там як, а тут весело. Тільки скоро повертатися назад до свого світу, можливо я ніколи не побуваю у цьому світі та не знайду його.» Дівчина дивилася на небо потім зняла прикрасу з своєї голови та міркувала. «Тіара має гарний вигляд, зроблена із чистого білого золота, каміння кришталю гарно прикріплені та оброблені. Цю прикрасу робив справжній майстер своєї справи.». Коли більшість людей пішла в замок, а деякі прогулювалися садом, раптом нізвідки з’явилася розфуфирена жіночка у фіолетовому балахоні та прикрасами на кожному сантиметрі її шкіри. Вона була чимось незадоволена та проходила повз аж поки не зупинилася біля того місця де сиділа дівчина та відкрила свою гидливу ротяку.  

- Як ти посміла відторгнути мого сина ! Нахабна ти дівко !

Руді яку тільки що обізвали та відірвали від перегляду подарунку, була ошелешена і незадоволена ситуацією. «Про що ти кажеш курко, ти свого сина розбестила а я винна в чомусь за тебе. Сказавши на початку турніру про партнера він ніяк не відреагував і однак сватався до мене як його все влаштовує. Троянду леді передають для завоювання її або на знак шани чи уваги, якщо це стосується лицаря який служить. А твій музика тільки на нервах вміє грати не знаю як із такими знаннями він взагалі на турнір не пройшов. А тим більше хто ти така мені щоб я перед тобою хвостиком виляла.»

- Що нічого сказати ? Язик собі прикусила. А на турнірі мойому хлопчику язик був ! Відповідай !

Жінка занесла руку над головою дівчини, щоб вдарити, але не встигла як її руку хтось схватив по ззаду неї. Ден був злим його очі неначе палали огнем. але він не скривдив руку тій кому вона належала, хоча й дуже цього хотів.

- Хто посмів ! Відпустіть мою руку негайно !

Жінка не бачить хто завадив їй. Але Руді навпаки, їй було м’яко кажучи весело на ситуацію з боку, яка склалася. «І що він зробить далі ? Хоча ця курка і розкричалась, я вже міркувала як краще відправити її подалі від мене самій а тут допомога приспіла. Хмм яке приємне почуття, неначе я на арені з диким звіром та людиною і звір на моєму боці». Руді промовляє до хлопця зовсім не звертаючи увагу на подразник .

- І що будеш робити ?

Жінка мовчить хлопець відпускає її руку та говорить.

- Пано Доррі, до мене доходили чутки що ви прискіпливо шукаєте наречену у ваш дім чи я помиляюся?  

 Панна Доррі, а точніше розфуфирена жінка зблідла почувши голос позаду неї. «Ого ! Його голос такий фантастичний зараз, низький із нотою щогось такого мені дуже подобається.» Лякаючий наче говорить звір з яким ніхто не хоче перетинатися поглядами він змушує жертву тремтіти як кленового листа у день зливи. «Я не очікувала що він може бути таким. Він завжди був добрим та переживав коли хоч маленька небезпека з'являється. З кожним днем я пізнаю його нового ».

Хлопець підійшов ближче до Руді та подав їй свою руку. Вона поклала свою та встала поки жіночка ніяк не змогла вимовити хоч слово, нарешті до неї повернулася річ і вона промовила.

- Т-так, але не будьте такі сурові. Як мати я повинна оберігати сімейний вогонь від всяких..

Руді вже зрозуміла її план дій тому взялася за розмову.

- Всяких ? Це яких на вашу думку.

Жінка була не дуже задоволена тому шукала виправдання у своїх судженнях, а ще їй хотілося знайти болюче місце щщоб вкусити болючіше.

- Дівчина немає права влізати в чужі розмови. Вас батьки не вчили цьому ?

Ден не хотів цього робити, але жінка занадто знахабніла .

-  Ох вибачте що не представив вас одне одного.

Одна рука обійняла Руді неначе заспокоюючи, бо той пам’ятав і жахіття, та стан в якому перебувала дівчина . .

- Це моя наречена Леді Руді і вона має право влізати як ви кажете куди їй заманеться, а от у вас немає такого права панно Доррі.

Його погляд був неначе скаженого звіра. Жінка одерев’яніла

- П-приношу свої виб-бачення .

Зробила реверанс і швидко зникла з їхніх очей.

Пара стояла ще так декілька хвилин.