20. Подарунок від корони

- Як і очікувалося від вас Пане Деніеле.

Король був задоволений турніром.  Підійшовши ближче до хлопця він обперся на тростину та промовив.

-   Пане Деніеле з величезним задоволенням проголошую вас переможцем турніру та дарую вам лавровий вінок і тіару вашій партнерці. Леді Руді спустіться, будь ласка, до нас.

Руді невдовзі вийшла на арену, привіталася з королем та стояла біля хлопця.

До короля принесли двоє позолочених скриньок. Він відкрив одну там був гарний золотий вінок. Ден схилився на одне коліно перед старим королем. А він в той час поклав на його голову вінок. І відкрив іншу скриньку в тій лежала витончена тіара, яка переливалася золотими та срібними кольорами. Декілька каменів спадали наче потоками води, коли сонце на них світило вони були неначе роса, яка з’являється після тихого туману. Дівчина нахилилася, щоб король міг надіти таку красу на її голівку. Коли подарунок був надітий, а пара вже не схиляла голови, король промовив.

- Я проголошую Королівський турнір закритим. Переможець та Леді турніру обрані. Святкування та бали будуть впродовж наступних трьох днів. Тепер мушу покинути вас надіюся ви ж будете на балу ? 

Останні слова адресувалися не публіці, а парі яка тим часом хотіла вже кудись іти, але слова викликали зворотний ефект.

- Аякже, як ми можемо не прийти, якщо обрані та нагороджені в честь цього прекрасного заходу.

Відповів Ден королю.

 - Це, добре.

Король пішов до замку, аристократи йшли слідом після короля. Ден мовив до дівчини.

- Пішли прогуляємося по саду ?

Ден був вбраний в обладунок це трохи сковувало його рух при ходьбі та це побачила Руді.

- Чом би й ні.

- Тоді пішли.

Він обережно взяв її за руку і пішов.  

- Стій.

Він зупинився.

- Що таке ?

- Лати тобі зовсім не заважають ?

Хлопець подивився, хмикнув як це буденність ходити в величезних, важких обладунках де завгодно.

- Та, ні.

Потім він щось обдумав і мовивсь, усміхаючись сказавши їй на вухо.

- Мені краще їх скинути ?

Руді само по собі це уявила. «Якщо він і справді тут їх зніме, то це буде не дуже ... . Ті кубики преса, які я бачила коли лікувала його рану зараз … Про що я взагалі думаю ! » Вона почервоніла до скроні обличчя. А хлопець тихо сміявся потім сказав.

- Що ти там собі надумала маленька фантазерко.

Та доторкнувся до її носика поки вона не зашипіла.

- Іди вже, я тебе буду чекати тут.

І пихнула його в спину неначе підганяючи.

- Скоро повернуся !

- Іди вже …

Хлопець завернув у якийсь намет біля трибуни. Дівчина вийшла з арени та чекала Дена на дерев’яну лавку біля саду.