8. Тріо

8.Тріо у театральному театрі тільки попкорму нема 

- Куди !

А вона відповідала

- Не твоє собаче діло !

Чоловіки поспіхом йшли по їх голосам та в деякий раз перемовлялись. 

- Ахаха ну ти подивись !  Ех якби вона була хлопцем .

- Це неподобство з боку жінки чи дівчини. І як її батьки ще не навчили манер .

- Та перестань ти ! Хай дитя нагуляється. Повниш як твоя з дому втекла із-за того що ти її все щиття запланував ьа без її на то дозволу, а скільки ти витратив на її манери тьху баба ,бабою .   

- Це неподобство для дівчини втікати з власного дому заочі. 

- Та перестаньте ви ! Вже скільки часу пройшло а ви й досі цю тему підіймаєте. Краще знайдем капітана і ту красуню також. Тут небезпечно, якщо ми були б по одинці тому потрібно знайти капітана.

- ...

- Так, ходім.

Вони підходили де були  двоє. Недалеко вже чулися їхні голоси.

- Та стій же ти !

Троє мисливців знов перешіптувалися між собою, потроху зменшуючи дистанцію з командиром.

- Слухайте а може нам не треба сюди було приходити ?

- Та ні,  коли ми ще побачимо командира з дівчиною. Він же постійно тримає дистанцію, а це виявив таке бажання ! Може і одружиться згодом.

- Не мели дурниць !

- А що ?

- А то, що ніхто не зможе з ним витримати протягом тижня.

Один впустив свій меч і він з стуком потрапив на черевик іншого.

- Ай, ух ..Хіба так можна краще вже тренувальна дуель 

- Чорт ! Хлопці тихіше якщо хочете виставу подивитись.

Прошипів третій і всі присіли біля одного зеленого куща.

Хлопець підходив там де стояла дівчина. Вона відповіла першою .

- Стій там де стоїш !

Командир обережно зупинився і прийняв лезо меча від неї роблячи вигляд що тут безпечно не хвилюйся . І сказав спокійним голосом, якби заспокоюючи її.

-   Дівчино, не знаю як ваше ім’я ...

- Руді

Відповіла вона готуючись до чогось.

- Тоді Леді Руді, я вас прошу, пішліть звідси тут небезпечно.

В туж хвилину Ведмідь напав на дівчину, хлопець підхопив зброю та зі всіх сил біг до неї, щоб напад був на нього. Але вона була готова до нападу та з одного удару відрізала голову звірові і сказала .

- Тут мені все безпечно, хлопче .

Кров ведмедя незупинялась йти. Дівчина швидко поки хлопець не отямився поклала голову в мішечок та хотіла йти але тут він легенько обхопив її зап'ястя .

- Стій, нам потрібно поговорити.

Дівчина розвернулась до нього .

- Про що саме ви хотіли зі мною поговорити ?

Хлопці які сиділи в кущах були здивовані і в деякий раз переставали дихати. Але й досі слухали . Дівчина погодиласа на проподицію.

- Сьогодні, печера де ми вперше зустрілись, час: вечір, а тепер ідіть мені ще потрібно доробити завдання не вмішуйся в мої справи незнайомце . 

Дівчина пройшла мимо нього та пішла тою ж дорогою. Він окликнув її.

- Леді Руді мене звати Деніел.

-Ден приємно познайомитись, до зустрічі.

Вони пішли в різні боки.                                                                                                    

- Оце виставочка !

- Ага

- А ти бачив як вона його з одного удару голову різь! Бах! Фю!

- Нам до командира потрібно йти, а то щось запримітить і буде нам всім трьом виговори за те що підслуховували їхню розмову.

- Правду говориш пішли скоріше .