6. Розмова з Деном

Ведмежа гралось біля води, Руді вже відчула що хлопець десь поряд.

- Я не знав, що ти так любиш тварин.

Хлопець зайшов в печеру, в його руках була здобич.

- Де у лісі є місцина, щоб йому буде безпечно жити ?

Запитала дівчина у хлопця.

- Тут немає місця де я не бував, ну крім цієї печери.

- Зрозуміло, давай сюди здобич.

Хлопець обсмалив качку і передав їй.

- Як ти вилікувала мою рану ?

Це питання було головніше чим малий ведмідь, який вже крутився біля його ніг щось винюхуючи.

- Хммм, ну як сказати це ліки та бинт який зроблений моїм братом.

Хлопцю стало ще цікавіше.

- Хто твій брат ?

Дівчина мовчки поставила в казан на вогонь, насипала крупи та кинула м’ясо.

- Що за крупа ?

- Пшениця, а що ?

- Нічого, просто ніколи б не повірив що це пшениця, вона відрізняється від місцевої

Руді мовчала, а Ден питав

- Тоді ти не місцева ?

- Так, але я скоро відправлюся додому.

- Де твій дім ?

- Королівство Велвойс.

- Не чув про таке.

Дівчина переклала їжу на тарілки та підійшла до ведмедя, щоб накласти йому риби він одразу почав їсти.

- Де ти знайшла цього малюка ?

- Він був наляканий. Знайшла в кущах ховався, мабуть, мама покинула його, а ведмідь був поряд.

Дівчина відповідала якось віддалено коли гладила ведмежа по голівці, вона була занадто виснажена "Якщо істота з іншого світу потрапила у світ де не так розвинена магія, вона поступово змінюється тому мені зараз і недобре" Потім пішла до Дена сіла та почала їсти свою їжу «І чому він не їсть ? Смачно ж»  Хлопець сидів і чогось чекав в деякий раз кидав зацікавлений погляд на неї.

- Чого не їси ?

Руді була голодна і не перебирала з якої миски їсть тоді хлопець не витримав і простий сміх почувся на всю печеру та її околиці, дівчина й досі не розуміла «Чого це він сміється ! Що таке сталось, що він так сміхом заливається ?»

- Що смішного ?

Не розуміла вона поки він не показав на миску з якої та їла.

- Я не можу, на миску подивись уважніше.

І Ден заново розлився сміхом. Дівчина більш поважно подивилася на миску, а потім на миску хлопця «Ну і як я могла так переплутати миски ! » Дівчина в думках давала собі запотиличник, але однаково доїла порцію та помила миску, лягла спати й все це вона робила на автоматі та мовчки. Біля неї ліг ведмедик вони заснули першими, а хлопець в той час давав вже собі запотиличник що не стримав свій язик за зубами, але вже було запізно просити вибачення за скоєне.  

- І що ж мені роботи ? Хааааа.

Він ліг. Вони швидко заснули. На вулиці світили зірки та місяць, вітер овіював прохолодний подих на скроні дерев. 

Маленький спойлер від автора

- Руді

- Ден приємно познайомитись, до зустрічі.

Вони пішли в різні боки.                                                                                                    

- Оце виставочка !

- Ага

- А ти бачив як вона його з одного удару голову різь! Бах! Фю!

- Нам до командира потрібно йти, а то щось запримітить і буде нам всім трьом виговори за те що підслуховували їхню розмову.

- Правду говориш, пішли скоріше.