Денис
Я постарався не звертати увагу на те, яким тендітним здавалося її зап’ястя в моїй долоні. Зараз мене цікавили десятки подряпин на передпліччі. Довгі садна хаотично покривали шкіру, ніби Даша зчесала її об кору дерева чи асфальт.
Вона висмикнула руку. Рефлекторно почухала передпліччя. Коли нігті повторили деякі з подряпин, я нахмурився.
– Ти сама отак розчісуєш собі руку?
– Яке тобі діло?
Швидко опустивши довгі рукави, вона сховала навіть кисті.
Я ледве втримався, щоб не схопити її за руку і не відкотити рукав знову. Згадались слова Ксюші в кафе. Щось про те, що Даша раніше шкодила собі, якщо довести її до крайнощів.
– Ти про щось хвилюєшся?
– Багато про що, – буркнула вона у відповідь і швидко перевела тему знову на інтерв’ю.
Я слухав її, відповідав на питання, але подумки постійно повертався до понівеченої руки.
Зрештою, коли таця спорожніла, ми рушили до ролердрому. Я з острахом вибрав собі ролики, тоді як Даша, схоже, відчувала себе доволі впевнено.
– Ти вже бувала тут з друзями? – спитав я, коли ми опустились на лаву, щоб перевзутися.
– Ну... – зам’ялася вона. – Так, я іноді сюди приходжу.
«Я»? Не «ми»?
Я озирнувся до неї, здивований, і раптом забув, як дихати. Взувшись раніше за мене, Даша впевнено встала на ролики і стягнула через голову тепле худі. Я мало не впустив щелепу на підлогу, роздивляючись кожен сантиметр фігури, яку вона ховала під просторим одягом.
В джинси, що закінчувались на талії, була заправлена проста чорна майка. Але, чорт забирай, Даша зовсім не виглядала просто. Лише тепер я помітив, як джинси обіймають її округлі стегна. Майка відкривала прекрасний вид на пишні груди, витончені руки і плечі. Кучеряве волосся, зібране в густий хвіст, вкривало мало не всю спину.
Лише садна на передпліччі здавались зайвими, але навіть вони не псували Дашу. Навпаки, з ними вона виглядала більш реальною. Не принцеса, а справжня дівчина. Така, якої не боїшся торкнутися, щоб вона не розвіялась по вітру.
– Куди ти дивишся?
Різко піднявши очі, я зустрівся з підозрілим поглядом Даші. Здавалось, ще трохи, і я поплачусь за жадібність, з якою розглядав її неймовірне тіло.
– У тебе джинси порвались на сідницях.
– Що?! Де?
Поки вона крутилась на місці, намагаючись знайти дірку, я закінчив прикріплювати липучки і, як міг, попрямував до катка. Зо два десятки відвідувачів уже катались по колу.
– Ідеш? – спитав через плече, хапаючись за бортик.
– Ти збрехав! – скрикнула Даша і помчалася за мною.
Розсміявшись, я скочив на гладку поверхню, але далеко втекти не зміг. Я не жартував, коли казав, що не вмію кататись, тож вона швидко наздогнала мене і з усієї сили врізалась у спину. Клубком переплутаних рук і ніг ми повалились на підлогу.
– Гаразд, вибач! – ухиляючись від долоні, що вже летіла мені в обличчя, швидко сказав я. – Ай, досить, я здаюсь!
– Будеш знати, як мене дражнити! – пропихтіла Даша.
Звівшись на ноги, вона простягнула мені долоню. Я вхопився однією рукою за неї, мало не поваливши дівчину знову, а другою відштовхнувся від начищеної до блиску підлоги.
На щастя, Даша більше не сердилась. Схоже, вона легко спалахувала, але так само швидко і заспокоювалась. Це радувало.
Наступні півгодини вона вчила мене кататись, як і обіцяла. Я робив успіхи – давалися взнаки спортивна підготовка і вміння виконувати інструкції.
Правда, моя «тренерка» привертала так багато чоловічої уваги, що навіть коли вона запропонувала мені покататись самому, я все одно тримався коло неї. Одного лише суворого погляду було достатньо, щоб прогнати одного, а потім і другого хлопців, що вирішили «підкотити» до неї.
Поки я мовчки посилав третього хлопця, який катався за руку з власною дівчиною, але витріщався на Дашу, то пропустив момент, коли вона розвернулась до мене і щось спитала. Не помітивши її низьку фігуру, я врізався просто у неї. На щастя, я їхав повільно, тому встиг підхопити її, рятуючи від болісного падіння на спину.
– Вибач, – видихнув, притиснувши її до себе, щоб зберегти рівновагу. – Я не вдарив тебе?
Зелені очі Даші, схожі на молоде весняне листя, здивовано розширились. Її руки вчепились у мої плечі. Дівчина мовчала.
Лише тепер я помітив, як близько ми стояли. Її тіло притискалось до мого – груди, живіт, стегна. Всередині пронеслась хвиля жару, ніби Даша зігріла мене одним лише доторком.
Не зігріла – розпалила.
#24 в Молодіжна проза
#229 в Любовні романи
#101 в Сучасний любовний роман
від ненависті до кохання, протистояння характерів, багатий хлопець і проста дівчина
Відредаговано: 03.02.2026