Розділ 15

Фрай

 Як і обіцяв, я зняв для Луани невеликий будиночок, мікроскопічний, як на мене, але дівчина щаслива. Я виконав свої зобов'язання, сподіваюся, що вона не порушить свої.

З того моменту, як Луана з'явилася в моєму житті, все пішло навперейми.

Сьогодні я знову не можу заснути.

Як тільки Луана перебралася до будинку, який я для неї винайняв, я перестав нормально спати. Мій дракон біситься, він гарчить і постійно намагається обернутися і полетіти до своєї Пари. Зазвичай до середини ночі я здаюся, і ми летимо до Луани. Я ховаюсь у лісі за її домом. Лягаю так, щоб чути її запах і тільки поряд з нею я можу заснути. І це повторюється щоночі…

Але сьогодні, прилетівши до її будинку, я не почув запаху своєї Пари! І мій дракон миттєво втратив рештки своєї цивілізованості.

Насилу (навіть не пам'ятаю, коли таке востаннє було) мені вдалося його заспокоїти та вмовити свою звірину сутність дозволити мені набути людської форми.

Обернувшись, я зайшов у будинок, але Луани там не було. Вирішивши, що вона затрималася у Сааміта, я не став особливо нервувати, і заспокоїв свого дракона. Заснув, як завжди, у лісі за її домом, я спокійно проспав до самого ранку. Але коли й вранці вона не з'явилася, я одразу подався до Академії, де мені повідомили, що Луана вирушила до Північних кордонів за бабусею.

А мене не можна було про це повідомити?? Я сердито гарчу, так що стіни гуртожитку починають вібрувати. Беру себе до рук і виходжу назовні. Я, звичайно, розумію, що дівчисько сподівається повернутися до прояву симптомів розставання з Парою. А на те, що я нервуюся, їй марно наплювати!

Перші три дні я просто не знаходжу собі місця, напевно від злості, а на четвертий мене накриває. Я ледве розумію, що треба попередити Ердана, відправляю до нього посланця і зриваюся у бік Північних кордонів. За ці дні я вже прикинув, якою дорогою вони повертатимуться, і де ми перетнемося. Мені хоча б з пів години побути зі своєю Парою, щоби пройшли симптоми, і я відразу ж повернуся до столиці!

Прийнявши рішення, я вирушаю в дорогу.

Ну от, лише кілька годин польоту і я вже поряд зі своєю Істинній. Добре, що я швидкісний дракон! Можна було не мучитися чотири дні, а кілька разів злітати до Луани за цей час! Шиплю я подумки на себе і приземляюся, почувши запах дружини.

На ніч вони зупинилися в паршивому придорожньому готелі, в який я навіть увійти погребував. Проводжу ніч у лісі та набираюся сил, перебуваючи поруч зі своєю Істинною. Добре, що я вилетів їм назустріч. До столиці на цих шкапах їм довелося б плестись тиждень!

У найближчому містечку наймаю сучасний екіпаж, запряжений міцними та здоровими тваринами, а не такими що вмирають від старості.

Вранці Луана якщо і здивувалася, побачивши мене, то не подала знаку. Напевно, вона відчула мою появу ще вчора!

- Луано, я найняв вам нормальний екіпаж, на ньому ви зможете дістатися столиці менше ніж за два дні, — повідомляю їй замість привітання.

- Дякую, але ваша допомога не потрібна, — шипить ця відьмочка.

- А мені здається, зовсім навпаки! - гарчу я у відповідь. Що за нестерпне дівчисько! - Досить чинити опір, ваших шкап я вже відправив на пенсію. А ви з Касією поїдете далі на цьому, — киваю головою на міцний, просторий екіпаж з ресорами, запряжений четвіркою ситих і доглянутих тварин.

- Я не можу собі дозволити це, — цідить ця вперта крізь зуби, і я закочую очі.

– Зате я можу собі дозволити!

- Я поверну вам вартість поїздки, але не одразу. Вибачте, пане Фрай, — зрештою, погоджується вона, але на своїх умовах. Та що з нею не так?

- Знову "пане"? – уже гарчу я.

Мене просто пробиває від цього звернення, і я видаю зі злістю:

- Так, і не забудь порахувати мою вимушену відпустку та зіпсовані нерви поки я з'ясовував, де поділася моя Пара!

- Надішліть рахунок, пане Фрай чи віднімете з мого утримання?

Я гарчу, збираючись як мінімум взяти цю злісну відьмочку в руки та струсити, як слід. Але в цей час з готелю виходить сухенька бабуся.

- Луано, хто цей чудовий хлопець?

- Це мій чоловік, бабуся і ніякий він не чудовий!

Я намагаюся мімікою донести до Луани, що не треба бабусю зайвий раз нервувати нашими складними стосунками та, здається, Луана мене розуміє, бо вельми оригінально закінчує фразу:

- А прекрасний і приголомшливий! Знайомся, бабусю, це мій чоловік, Фрай із роду Примарних.

- То це він твій Істинний?

- Так, бабусю.

- Гарний! У вас будуть чудові діти!

Луана закочує очі, користуючись тим, що бабуся її не бачить. А я стою з дурною усмішкою.

Луана

Фрай винайняв мені будинок поряд зі столицею. Він знаходиться в лісі, і я впевнена, що бабусі сподобається! Я вже написала їй, що скоро прилечу і заберу її до себе.

Я трохи задумалася, чи треба мені повідомляти Фраю, що я маю відлучитися на кілька днів, але вирішила, що три-чотири дні не такий великий термін, щоб виникли проблеми через розставання з Парою. Я ж нічого не відчуваю, коли він відлітає у відрядження? Хоча Фрай попереджає мене перед цим.