Розділ 70

Ердан

Діган пішов із ректором з’ясовувати, що за незнайомці відвідали нас і вже за кілька хвилин повернувся з радісною звісткою: завтра ми летимо додому! Змова пригнічена, усі бунтівники знешкоджені й незабаром відбудеться їхня страта. Перешкод для нашого повернення більше немає, тим більше, що батько хоче, щоб я був присутній під час кари змовників. Його прагнення продемонструвати народу нашу єдність мені зрозуміле. Хоча мені й неприємно думати про страту, але я усвідомлюю необхідність жорстко покарати змовників, щоб іншим не кортіло.

Ось тільки є кілька моментів, що все ще турбують мене.

Як вирішиться питання за участю в змові Кая? Король обіцяв його стратити… Я не знаю, яку роль відіграв батько Ксі в придушенні змови, а може він знову перекинувся на інший бік? У цьому випадку, страта його буде зрозуміла. Але якщо він бився на нашому боці, я впевнений, що король помилує його!

А ще, батько ж виніс вирок Дігану… Невже він може наказати стратити і його? Гоню від себе цю думку. Ну це взагалі смішно! Не уявляю, щоби батько зміг наказати вбити свого друга й мого наставника! Усміхаюся про себе, якийсь я останнім часом нервовий став, якщо навіть можу припустити думку про можливість подібного!

Уже вранці ми повинні відлетіти в Дикі Землі, але я наполягаю на необхідності відвідати Імператора Саттона. Усе ж таки, я наслідний принц і покидати Імперію не попрощавшись – це кричуще порушення придворного етикету! Рік обіцяє домовитися через свого батька про мій візит до палацу вранці. Всі чекатимуть тільки мене одного, і хотілося б закінчити з офіційною частиною якнайшвидше й нарешті вирушити додому!

Ми швидко розв'язуємо всі організаційні питання, а наші жінки готуються до відльоту. Усі речі давно упаковані, але однаково залишилися якісь недороблені дрібниці, тож уночі ніхто не зімкнув очей. Усе, що наші половини захотіли взяти із собою, усі дорогі серцю дрібнички, наповнили в результаті три вантажні екіпажі та будуть відправлені в королівство наземним шляхом, що, звичайно, займе чимало часу.

До того ж Крістіан якось умовив Дігана, і його улюблені овечки Доллі та Моллі вирушать у Дикі Землі! Щоправда, тепер у них ще й «чоловік» є. Крістіан аргументував це тим, що його вівці мають особливу шерсть, вкрай необхідну в його лікарських дослідженнях.

Вранці наношу візит ввічливості Імператору Саттону й дякую йому за допомогу.

Візит був короткий, але дуже цінний: Імператор висловив бажання направити на навчання до Академії Диких Земель свого сина!

Я подякував за довіру і від імені батька пообіцяв всіляко цьому сприяти та забезпечити безпеку його спадкоємця.

Імператор усміхнувся, і висловив сподівання, що наші служби безпеки впораються із цим краще за Імперських.

Діган

Завтра ми вилітаємо додому! Я готовий стартувати вже із самого ранку, але Ердан нагадує мені, що треба відвідати Імператорський палац. Як же я про це не подумав? Добре, що принц не забув правил етикету, а Рік подбав і організував аудієнцію в Імператора.

Поки Ердан відвідує палац, я займаюся рутиною – пакую речі наших жінок, які відправлять у Дикі Землі екіпажем, а ми полетимо без нічого.

Король про все подбав: за його наказом Кріс залишив у запланованих точках ночівлі своїх людей і до нашого прильоту їжа та все, що потрібно для повноцінного відпочинку, уже буде готове. Це дозволить нам не марнувати часу і швидше відновлюватися.

У турботах і зборах я відвертаюся і забуваю про загрозу страти, що все ще висить наді мною.

Я розумію, що це був вимушений захід із боку Грега. Шантаж допоміг Ердану взяти свої емоції під контроль і зараз мій хлопчик демонструє просто приголомшливе самовладання. Ідея Грега спрацювала!

Перед відльотом Рік ще раз запропонував мені подумати про те, щоб залишитися викладати в Академії Імперії.

– Я не можу, Ріку. Так, Ердан подорослішав, і нехай йому вже не потрібен наставник, але моя допомога йому завжди буде потрібна! Я хочу просити короля перевести мене до охорони принца.

– Я розумію тебе, Дігане. Але пам’ятай, я завжди готовий прийняти тебе на службу. Щасливої ​​дороги! До речі, я домовився, ти зможеш надсилати листи з дипломатичною поштою, тож, я сподіваюся, ти не загубишся знову на багато років! Тим більше хотілося б регулярно отримувати звістки від племінниці.

– Дякую, Ріку! Я передам це Грейсі, вона буде дуже рада. Усі вуха мені вже продзижчала, що не хоче втратити зв’язок із рідними.

Принц повертається від Імператора, і ми одразу ж вилітаємо. Кавалькада виявилася великою: крім моїх учнів, наших жінок та десяти драконів, надісланих Грегом, нас супроводжує ще п’ять драконів служби безпеки Імперії, виділених імператором Саттоном. Вони долетять з нами до кордону Імперії.

Ксі

Завтра ми відлітаємо в Дикі Землі. Попри те, що це батьківщина моїх предків, та й моя, як виявилося, також, я боюся. Так, я люблю чоловіка й готова слідувати за ним куди завгодно! І я вже знаю, що не такі вже вони й дикі, ці землі. Там суворий клімат, це так, а в іншому така ж цивілізована держава, як і Імперія. Але мені однаково страшно. Ердан намагається заспокоїти, але мене періодично перетрушує. Я навіть не змогла піти із чоловіком до Імператора! Мене просто ноги не тримають. І решта дівчаток теж переживає, але ми одна одну підтримуємо й заспокоюємо, як можемо. Головне, що ми будемо поряд із нашими коханими! А де, в Імперії чи Диких Землях, яка різниця??