Розділ 65

Ксі

Я не знаю, як так вийшло, але я не змогла здати залік з етикету з першого разу! Адже була впевнена у своїх знаннях із цього предмета на всі сто! Та й від викладача не чекала такої суворості. Але я помилилася, вибираючи вилку до салату зі стратіосків, а містер Гроумель виявив принциповість.

Звичайно ж, я засмутилася, але ось реакція Ердана мене просто вразила! Він так розпереживався, коли мене направили на перездачу, що мені стало його шкода. Взагалі-то Ердан виглядає таким кумедним, коли злиться! Хоча дарма він так на містера Гроумеля в’ївся. Я справді не ту виделку взяла, але це я вже потім зрозуміла. Адже викладач кілька разів на лекціях звертав увагу на цю, дуже поширену помилку. І якби я не задумалася не вчасно, то нізащо їх не переплутала б! Просто під час заліку згадалося, як ми з Ерданом напередодні в душі… ммм… стрес знімали… от я і відвернулася. Гроумель не винний. Але ж чи не з’їсть його Ердан насправді? Він же не може… Дивлюся на розлюченого чоловіка й мимоволі замислююсь… Чи може??

Діган

Рік учора сказав, що з дня на день очікуються новини з Диких Земель, на які ми всі з нетерпінням ждемо. Змова в Імперії успішно розкрита, і всі винні вже зазнали заслуженого покарання. Припускаю, що й на батьківщині вдалося впоратися з бунтівниками. Ось тільки якою ціною? Хто зі знайомих та близьких постраждав? А може, навіть виявився по інший бік барикад… Невідомість вимотує. Я не сумніваюся в перемозі короля Грега та його прихильників, але якою ціною вона дістанеться?

А в Академії тим часом розпочалися випускні іспити. Мої учні справляються з ними без особливих проблем, оскільки програма імперської Академії не дуже відрізняється від нашої. Є, звісно, нюанси в дипломатичних питаннях та чимало відмінностей у придворному етикеті. Але жодних особливих складнощів виникнути не повинно. Ксі, до речі, успішно перездала залік містеру Гроумелю, і принцу не те що їсти, але навіть надкушувати його не довелося. І Ріку не знадобилося придумувати привід і усувати Гроумеля від роботи.

Ердан, правда, ще довго ходив повз того нахмурившись, але, зрештою, Ксі переконала чоловіка, що припустилася помилки через свою неуважність. Не знаю, що і як вона йому пояснювала, але це зайняло кілька годин. І я не розумію, чому вони не вимкнули воду в душі. Я намагаюся згадати, ту злощасну страву, через яку виникли проблеми, але так і не зрозумів, яким боком до пояснення можна приплести проточну воду. Напевно, у молоді свої, сучасніші методи комунікації. Я не втручаюсь, мені головне – результат.

В інших моїх учнів теж усе гаразд. Крістіану, як Рік і обіцяв, зарахувалося лікування Фрая, і він автоматично отримав найвищу оцінку за іспит із практичної хірургії в польових умовах. Фрай уже повністю відновився та начебто визначився, на якій із двох сестер збирається одружитися. Коли їх не плутає, звісно. Навіть Ятан зрештою порозумівся зі своєю подругою, правда відповіді поки не дочекався. Про їхню неквапливість, напевно, в Академії складатимуть легенди.

Ще кілька днів, і мої хлопчики, та і їхні дівчатка, складуть останні іспити, і нам залишиться тільки дочекатися звісток із дому, й отримати дозвіл короля на повернення в Дикі Землі.

Ось тільки мені щось не спокійно на душі. Чує моє серце, що ще не за повною програмою відгребли ми неприємностей. Ось занадто гладко все останні дні.

Ердан

Як же хочеться додому! А там… усамітнитися з дружиною в моїх покоях і тиждень, як мінімум, звідти не виходити. Душ, це звичайно добре, але в мене й інші варіанти дозвілля є!

Поки Ксі вивчає конспекти, сиджу в саду, гріюся на сонечку. Думаю, а чи не обернуться? Провітрити луску, прогріти гребінь, підточити пазурі зрештою!

– Ердане, не бажаєш крила розім’яти? – Відвертає мене від роздумів Крістіан.

– Пропонуєш просто політати чи є конкретні пропозиції?

– Та ми тут… Загалом, у бар зібралися, трохи розслабитись. Скоро додому, а в нас таких напоїв, що веселять, не подають. Сам знаєш, тільки на заходах і під строгим контролем.

– Ти уявляєш, що буде, якщо наставник дізнається?

– Так він сьогодні з Грейсі в ректора вечеряє! Мабуть, теж не будуть одну воду пити! – підморгує мені друг.

– Ммм… – зацікавився я пропозицією. – А жінок доведеться брати із собою? Але ж вони нам не дадуть нормально відпочити! – наводжу останній аргумент.

– Це питання ми вже вирішили! Ізир придумав, чим їх спантеличити: вони нам святковий торт сьогодні готуватимуть. На честь закінчення Академії. Тож, як бачиш, жодних перешкод! – знову підморгує Крістіан.

– Умовив!

– Та ти й не сильно чинив опір! – сміємося з другом і швидко прямуємо до виходу з резиденції, де на нас уже чекають Ізир, Фрай та Ятан.