Розділ 64

Діган

Ми повернулися до Академії, і в очікуванні повідомлень з Диких Земель мої підопічні закінчують навчання. Зараз Ксі складає заліки та іспити за минулий семестр, а незабаром розпочнеться остання сесія для всіх. Лише кілька тижнів залишилося до випускних іспитів. А від короля Грега жодних звісток поки що немає.

Щодо ситуації в Імперії Рік тримає мене в курсі подій, наскільки це можливо. Завдяки інформації, отриманій від бунтівників, захоплених під час нападу на Ксі, всіх змовників в Імперії вирахували.

Фраю зробили дві операції і він повністю відновився. Зараз знову гасає з усіма на полігоні. Ердан занурений у навчання, я думаю, він так намагається відволіктися від думок про батька та долю королівства. Зараз ми не можемо більше нічого зробити, і нам залишається лише чекати звісток із дома.

Ердан

Наше навчання добігає кінця, ми посилено займаємося, тому що більше нічого не можемо зробити! Що зараз відбувається у Диких Землях нам не відомо. Але заколот в Імперії повністю пригнічений, а це дає надію, що і вдома все буде гаразд. Очікуємо звісток від батька.

А поки що Ксі складає іспити за минулий семестр. Сьогодні вона мала залік з етикету. Приймав його природно містер Гроумель. І цей степовий ящір на помсту мені її завалив! Ксі, бачите, взяла не ту виделку!

Перший указ, який я видам, коли стану королем: заборонити взагалі виделки у палаці! На дипломатичних прийомах вони у мене все жерррти ррруками будуть! Сиррую печінку!!

- Ердан, тільки батькові про свої плани не розказуй! - сміється Ізир.

- Та й наставнику теж, він не любитель сирого м'яса, ти ж знаєш! - підтакує Крістіан.

Я що, вголос про свої плани розповів?

- Ні, але дуже голосно подумав!

Друзі регочуть у голос, а мені не до сміху. Після всього, що нам довелося пережити в останні тижні, цей корм для іссіміора – містер Гроумель, завалив Ксі на якійсь паршивій виделці! І найжахливіше, що вона засмутилася! Моя. Вагітна. Дружина. Засмучена. Ну що ж, Гроумель – небіжчик! А враховуючи, що він досить вгодований… Ммм…

- Ердан, ти хоч тихіше думай, бо служба безпеки Академії на тебе вже коситься! - Ізир киває у бік охоронця, і я бачу, що він справді з підозрою на мене дивиться, а я навіть не в частковому обороті! Привітно йому посміхаюся, на кшталт усе це жарт, а сам намагаюся придумати, як розправитися з Гроумелем. Адже, якщо він зникне раптом, сам по собі, звичайно, ну мало що може статися? Тоді Ксі залік буде перездавати ректору...

А ось, до речі, і посланець від Ріка. Охоронець мене вже заклав?

- Ваша високість, Вас із дружиною терміново просять зайти до ректора! - Майже весело повідомляє мені посланець, але при цьому близько чомусь не підходить.

Ага, значить, таки ректорові вже повідомили, що я на Гроумеля слинки пустив і пазурі заточив.

- Ердан, ти якщо що, пообіцяй ректору, що луску від містера Гроумеля всю виплюнеш, вона Академії стане в пригоді для декорування басейну для першокурсників! - Фрай у своєму репертуарі, знову веселиться!

- А луска охоронця їм не потрібна? – Кашусь на представника служби безпеки Академії, який, до речі, після моїх слів різко кудись зазбирався.

Вирушаємо з Ксі до ректора, Діган вже чекає на нас там і виглядає не дуже задоволеним.

- Ердан, мабуть, вже вся Академія в курсі твоїх гастрономічних уподобань! - Вимовляє мені наставник, і я бачу, що він ледве стримується.

- Вже й помріяти не можна? - Бурчу я у відповідь, намагаючись виправдатися. Хоча, дійсно, мало про що я подумав?? І якщо охоронець не вміє тримати язика за зубами і розбалакав, кому не слід, значить і його треба відправити на корм іссиміорам!

- Дігане, принца погано годують? - Ректор знущається, га? – Він уже на викладачів збирається полювання відкрити?

- Швидше мало виховують… - Діган багатообіцяюче дивиться на мене.

- Ксі вагітна, а цей Гроумель своїми виделками її засмутив! – Повідомляю причину свого невдоволення Гроумелем ректору. - Якщо він Вам такий дорогий і необхідний надалі, рекомендую його тимчасово усунути або кудись сховати, щоб уникнути нещасного випадку.

- Принце, Ви просите усунути тільки містера Гроумеля? – Із цікавістю запитує ректор.

- А можна замовити ще когось? - З надією питаю я.

- Все, годі, я більше не можу!! - Діган починає реготати, і ректор до нього приєднується. А мені ось не до сміху, моя дружина засмучена! Хоча… Дивлюся на Ксі, і бачу, що вона теж веселиться разом із ними! Цікаво, що смішного в тому, що я мав намір з'їсти викладача? Ну, припустимо, ректор і Ксі - громадяни Імперії і вирішили, що я жартую, але ж наставник повинен розуміти серйозність моїх намірів??