Розділ 61.2

Ердан

– Дігане!! Ми не можемо чекати тут, треба летіти та зупинити Ксі. Їй не можна повертатися до Академії. Вона потрапить прямо в лапи бунтівникам. Сподіваюся, ми встигнемо її перехопити.

– Згоден, уперед! – Наставник швидко повідомляє Крістіану про те, що наш план змінився, і ми відлітаємо.

Я не знаю, як ми діятимемо далі, зараз головне наздогнати Ксі. Ми з Діганом летимо на максимальній швидкості, а я молюся Богині Гір, а заразом й Некрилатим Богам, щоб Ксі не послухалася мого наказу!

Не думаючи про безпеку, влітаємо в ущелину, де ми залишили Ксі. Але нікого там не бачимо. Якщо Ксі відлетіла по допомогу, то де тоді Ізир? Невже ми запізнилися та їх захопили??

Ксі

Чоловіки полетіли рятувати Фрая, а я змушена сидіти та ховатися в очікуванні чогось незрозумілого! Чи може витратити цей час із користю та хоч вполювати?

Обертаюся і принюхуюсь. О! Здається, я відчуваю ведмедя! Ух! Непоганий сніданок вийшов би! Але боюся, що чоловік мене не тільки не похвалить, але залишить без обіду й без вечері, а потім ще й зачинить на місяць. Потрібно зловити щось менш небезпечне, з погляду Ердана. Хоча, як на мене, різниці ніякої.

Прислухаюся, і чую якісь звуки… Дуже голосно для видобутку! Таке відчуття, що в мій бік летить не менше десятка бойових драконів. Причому з того боку, звідки ми прилетіли – з боку Академії та столиці Імперії! Можливо, з’явилася нова інформація про змову, й Імператор Саттон надіслав за нами палацову варту? Про всяк випадок ховаюся, й обережно виглядаю, так, цих драконів не менше десяти! І летять у мій бік. Невже вони мене вчули? Не встигаю злякатися, бо в цей момент із за скелі раптово з’являється Ізир, і зграя драконів поводиться зовсім не дружньо, миттєво перебудовуючись до бойового ладу і намагаючись оточити його.

Не довго думаючи, з риком і гучним лясканням крил, вилітаю зі свого притулку, відволікаючи на себе увагу нападників, Ізир робить те саме і противники розбиваються на дві групи. Ізир, звичайно, досить великий, та і я не дрібна, але нам протистоять важкі бойові дракони. При прямому зіткненні з ними від нас і мокрого місця не залишиться, причому як у переносному, так і в прямому значенні. Тому ми з Ізиром, не змовляючись, приймаємо єдине правильне рішення: використовувати нашу перевагу – швидкість! Тобто просто намагаємося втекти. Летимо в бік лісу, намагаючись відвести нападників якомога далі від наших. Замислюватися про наслідки такого рішення ніколи. Потім придумаю, як виправдатися перед чоловіком, якщо виживу.

Діган

Я помилився, і це може коштувати життя Ксі, а отже, і принцу. Ганьба мені!! Як я не подумав, що допомога нападникам може прийти з боку Імперії? Адже це логічно! Звідки б тут узялося стільки драконів із Диких Земель? Тим більше до столиці Імперії лише кілька годин крилами махати, а до Диких Земель майже тиждень льоту! Та й не схожі нападники на диких, це явно були дракони Імперії. Ні, не можна було відправляти Ізира з наказом Ксі повертатися до Академії!! Яка дурна помилка… Треба було хоч спочатку допитати полоненого. Якщо Ксі загине… та я сам благатиму Грега стратити мене!

– Ердане, я винен. Я не подумав… Як я міг так помилитися!! Якщо з Ксі щось трапиться… – намагаюся виправдатися, розуміючи, що зараз гріш ціна моїм стогнанням! А Ердан у відповідь тільки гарчить.

Бачу, що він думати зараз взагалі не в змозі, отже, приймати рішення про те, що робити далі потрібно мені. Зрештою, я досвідчений бойовий дракон, а скиглю як малолітка-першокурсник! Хоча й налажав так само.

Беру себе до лап і починаю розмірковувати вголос:

– Якби їх захопили… – Ердан гарчить ще голосніше, почувши мої слова, але я намагаюся міркувати логічно й не витрачаю сили на емоції. – Якби їх захопили, то, напевно, вирушили б разом із ними до печери. Ми не могли розминутися з нападниками, отже Ксі та Ізир відводять їх від нас, і напевно летять у бік Академії! Треба спробувати їх наздогнати!

Ердан мовчки киває і злітає в повітря. Летимо з максимально можливою швидкістю, лавіруючи між скелями. Ми ризикуємо в темряві зачепитися за гострі виступи та, як мінімум, порвати крила. Але на кону життя Ксі, а значить і принца, та й моє теж.