Розділ 57

Ердан

Після інциденту з першокурсниками ми мовчки повертаємось до нашої резиденції. Ніхто з друзів особливо не постраждав, слава Богині Гір! У нас на всіх з десяток подряпин – на півгодини регенерувати. Іншим часом після такої сутички було б сміху та розмов як мінімум на пів дня, ось тільки сьогодні друзі похмурі якісь. Я не думаю, що вони переживають через ціх малолітніх придурків або тому що сьогодні на заняття не потрапили.

Наші жінки теж приникли і мовчки розійшлися по кімнатах, а ми пішли в садок регенерувати. Тобто мені, звичайно, не треба було, але я пішов за компанію із друзями. За півгодини обертаємося, але до хати заходити ніхто не поспішає.

І тут до мене нарешті доходить: у всіх друзів, у тому числі й у Дігана, у Диких Землях рідні на службі у мого батька. Мало того, що ми не знаємо, що там відбувається, але, за великим рахунком, не відомо на чиїй вони стороні. Я не сумніваюся, що мої друзі мене не зрадять, але чи не опиняться вони при цьому з різного боку барикад зі своїми рідними та близькими?

Тепер і в мене настрій упав...

- Ізире, ти чого такий задумливий сьогодні? - Намагаюся відволікти друга. - Образився, що я вам веселощі зіпсував?

- Так, дуже весело було... Шкода, що ти спізнився, розім'явся б з нами. Та ще розвага, коли півсотні ящірців тебе намагаються заклювати, а Діган гарчить і забороняє відповідати!

- Чи не помітили, хто це все почав? – Продовжую допитуватись, помічаючи, що друзі пожвавішали.

- Та вони одночасно накинулися, явно заздалегідь підготувалися. – Приєднується до розмови Крістіан.

– І якось дуже організовано. – підтвердив підозри Крістіана Ятан.

- Міркуєте, це не просто витівки першокурсників? – Я вже зацікавився. Якщо все це організовано, то постають цілком логічні питання – ким і навіщо?

- До такого додуматися, треба не курячі мізки мати. – Погоджується Ізир.

- І досвід. Дуже вже по-дорослому все організовано: Зайшли з боку сонця і практично безшумно, якби не Діган, ми б і не встигли зреагувати. – Підтримує його Крістіан.

- Так, наставник нас практично врятував: наказав обернутися, хоча ми ще не бачили нападників! - Ятан зіщулився і додав: - Якби не наказ Дігана, жінки б постраждали.

- Так, Діган вчасно почув небезпеку, все-таки досвід! – Знову погоджується Ізир.

- До речі, Ердане, а ти як так вчасно з'явився? Ось здається мені, ти не випадково повз пролітав? - Запитує Крістіан.

- Ага, з чого йому літати околицями від молодої дружини, коли в резиденції нікого немає! - Підморгує мені веселун Фрай.

– Я теж щось відчув. Метнувся до вас одразу, а там таке…

- Так, Ердане, вчасно ти з'явився! Інакше довелося б кришити цих дрібних на корм для іссіміорів. - Радіє Крістіан.

- Угу, із відповідними наслідками для дипломатичних відносин. - Трохи псую йому настрій.

- А чи не на це було розраховано? Чи не думали вони, що реально впораються з нами? – Цікавиться Ізир, і я не можу з ним не погодиться.

- Та ось дуже добре все організовано. Як тільки повернеться Діган, поговорю з ним, розповім про наші підозри.

Діган

Рік правий – з цим нападом не все так просто і, можливо, два озвучені ним варіанти – це дві сторони однієї медалі. Для того, щоб організувати такий напад, треба мати хороші організаторські здібності. Нехай навіть молоді дракони і повелися на чиїсь палкі промови, але хтось їх вимовляв? А можливо, є і хтось, хто їх писав. І організатор цього переслідував свої цілі.

Найімовірніше, це була спроба нападу на Ердана. Смерть принца вигідна організаторам змови, адже це ідеальна причина стравити Імперію та Королівство Диких Земель!

- Слухай, Ріку, у мене тут думка виникла. – Кажу другу, коли ми опиняємось удвох у його кабінеті.

- Ти про напад як спробу посварити наші держави? - Ріку спала на думку та ж думка, а значить, я не такий вже далекий від істини.

- Так, і більше того, напрошується логічне питання, а чи не назріває і в Імперії змова? У вас тут як настрої щодо розпалювання війни з Дикими Землями? Як то кажуть – шукайте того кому це вигідно!

Рік замовк, і з поведінки старого друга я розумію, що влучив у ціль.

- Не те щоб прямо відкрито борються за війну, але такі сили присутні. - Зітхаючи, погоджується зі мною Рік.

- І якщо вони діють разом із змовниками в Диких Землях… - Починаю я фразу.

- … то ситуація набагато гірша, ніж ми могли собі уявити. - І Рік закінчує її за мене.

- Кай нічого про це не казав. Думаєш, приховав? – Розвиваю думку далі.

- Або сам не знає всієї картини.

- За такого розкладу шанси Грега впоратися із змовою сильно зменшуються.

- Якби його попередити про таку можливість, це дуже допомогло б! Нехай не поспішає повертатися в Дикі Землі, хоч пару днів.

- Це думка! Зараз же відправлю Фрая навздогін, він має встигнути!

- Добре, а я поки що зв'яжуся з батьком, цілком можливо він щось знає. Якщо ми не помиляємось і все так серйозно, то краще діяти спільно.

Повертаюся до нашої резиденції, а Ердан мене вже зустрічає зі своєю версією події. Звичайно, одна голова добре, а ще п'ять – краще. Мої учні звернули увагу на надто хорошу для першокурсників організацію нападу. Схоже, що наші з Ріком підозри дуже близькі до істини. Якось це все не дуже тішить.