Розділ 54

Ердан

Наближається вечір і Кай має незабаром повернутися. Батько та Діган обговорюють варіанти подальших дій, але багато що зараз залежить від Каю. Нашвидкуруч вечеряємо, апетиту немає ні в кого. Діган кілька разів цікавиться моїм самопочуттям, тато теж за мною уважно спостерігає. Тішить, що мій стан так само стабільно покращується! І якби не домовленість із Каєм, я міг би вже знайти Ксі за допомогою родового кільця.

Кай з’являється вчасно, ні запізнившись, ні на мить. І я не вірю своїм очам, побачивши поруч із ним свою дружину!

– Ксі! – Біжу назустріч коханій і не можу втриматися від обороту.

Мій дракон, піднявши хмару пилюки, на ходу обвиває свою Пару й бурчить від задоволення. Ксі сміється і гладить мою золотисту луску, і я відчуваю, як вона дрібно тремтить під її рукою і тихенько дзвенить. Бачу, що всі навколо, затамувавши подих, спостерігають за нами та трохи соромлюся. Я, звичайно, знаю, що дуже гарний у драконовій іпостасі, але зовсім не збирався зараз демонструвати це оточенню. Тому швидко обертаюсь, не випускаючи Ксі з обіймів. Тож Золотий Дракон, який промайнув на кілька миттєвостей, деяким, напевно, здався просто маренням, і навіть Ізир потер очі. Правда Дігана не проведеш, але він тільки усміхнувся та похитав головою. Так і чую його голос: «Тримай себе в руках, мій хлопче!»

А я не можу, у мене руки зайняті! Там Ксі!

– Ксі! Я вже не сподівався побачити тебе. Батько привіз тебе попрощатися? – майже муркочу дружині.

– Попрощатися? Ні, Ердане! Батько після розмови з тобою сказав, що ми можемо бути разом і вирішив повернути мене. – Оце так поворот! Не можу повірити своїм вухам!

– Ось маніпулятор! – ричу. – Які ж вони з моїм схожі!

– Головне, що він дозволив мені повернутися до тебе. Не гнівайся на нього.

– Але як йому взагалі вдалося тебе викрасти з території Академії? Стороннім сюди не так і легко проникнути.

– Йому Темро допоміг.

– Я вб’ю це дрібне гаденя! – знову гарчу я, оглядаючись на всі боки, у пошуках одного з винуватців моїх бід.

– Прошу тебе, Ердане, не треба!

– Пропонуєш пробачити його? Цього зрадника?

– Взагалі-то Темро не підданий Диких Земель, Ердане, – м’яко заспокоює мене Ксі. І я розумію, що вона має рацію. Як би я не ставився до нього, зараз пред’явити йому нічого не можу. А там побачимо…

Діган робить мені знак підійти до них.

– Фраю! – кличу друга. – Не випускай Ксі з очей! Головою відповідаєш! Якщо хоч лусочка пропаде…

– Зрозумів уже. Не хвилюйся, очей не зведу!

Батько й Кай уже про щось жваво розмовляють, і ми з Діганом приєднуємося до них.

– Сину, – батько суворо дивиться на мене, і я розумію, що мені не сподобається те, що я зараз почую. – Я з Каєм та його людьми повертаюся в Дикі Землі. А ти з друзями під наглядом Дігана залишаєшся в Академії.

Я невдоволено гарчу.

– Батьку! Хіба мій Золотий Дракон не стане в пригоді при придушенні змови?? – наводжу цілком резонний, на мою думку, аргумент.

– Ердане! Ти збираєшся тягнути всіх жінок за собою? Наразиш на небезпеку Ксі, дружину Дігана, Ізира та інших? Тим більше це одна з умов Каю, і тут я з ним абсолютно згоден! Ми вже це питання обговорили. І Діган, до речі, також підтримав моє рішення. Та не забувай, сину, що ти спадкоємець і якщо щось піде не так, як ми плануємо, мені важливо, щоб ти залишався в безпеці.

Я продовжую глухо гарчати, але сперечатися з батьком безглуздо, тим більше, що він має рацію. Обом нам не можна лізти в саме пекло. Але одна справа – визнати його правоту, а інша – прийняти та підкоритися. Діган кладе мені руку на плече і трохи стискає, закликаючи заспокоїтися. Іншим часом уже трухнув би за комір у частковому обороті, але зараз не та ситуація, щоби поводитися зі мною як з ящіркою, що нашкодила, і я вдячний йому за стриманість.

– Добре, тату, як скажеш. – Бачу, що він задоволений моєю поведінкою.

– Ердане, відійдемо, – просить батько.

Ми з батьком відходимо вбік, і після невеликої паузи він наказує мені:

– Ти мій спадкоємець, Ердане, і в разі моєї загибелі, займеш трон. Можливо, не відразу, але рано чи пізно це станеться, я впевнений у цьому. Не повторюй моїх помилок, сину. Я дуже багато вирішував із гарячого, не замислюючись про наслідки, і нажив тим самим безліч ворогів. Я не прошу тебе прощати зрадників, але, перш ніж покарати когось, переконайся, що це не є підставою від конкурента. І не ухвалюй серйозних рішень відразу, завжди давай собі можливість обдумати, тим більше коли це стосується чийогось життя. Ось, власне, і все. В іншому я повністю тобі довіряю і впевнений, що ти будеш гарним королем!

Батько міцно обіймає мене і, не даючи мені змоги відповісти, повертається до Кая та Дігана. Вони ще щось обговорюють, потім батько й Кай обертаються і відлітають, а за ними один за одним злітають у повітря не менше пів сотні драконів. Я бачу, що Кай сильно поранений і розумію, що для нього цей переліт буде нелегким, помітно, що кожен помах крила є болісним для нього. Ксі теж бачить стан батька й не приховує сліз.

Ми залишаємось в Академії, а наші батьки відлітають боротися за нашу спадщину. Разом, наперекір усім розбіжностям, які були між ними раніше. Часи міняються і пріоритети теж.