Розділ 54

Ердан

Наближається вечір і Кай вже має незабаром повернутися. Батько та Діган обговорюють варіанти подальших дій, але багато що зараз залежить від Каю. Нашвидкуруч вечеряємо, апетиту немає ні в кого. Діган кілька разів цікавиться моїм самопочуттям, тато теж за мною уважно спостерігає. Тішить, що мій стан так само стабільно покращується! І якби не домовленість з Каєм, я міг би вже знайти Ксі за допомогою родового кільця.

Кай з'являється, як і обіцяв, ні запізнившись, ні на мить. І я не вірю своїм очам, побачивши поруч із ним свою дружину!

- Ксі! - Біжу назустріч дружині і не можу втриматися від обороту.

Мій дракон, піднявши хмару пилюки, на ходу обвиває кохану і бурчить від задоволення. Ксі сміється і гладить мене золотистою лускою, і я відчуваю, як вона дрібно тремтить під її рукою і тихенько дзвенить. Бачу, що всі навколо затамувавши подих спостерігають за нами і трохи соромлюся. Я, звичайно, знаю, що чудово гарний у драконовій іпостасі, але зовсім не збирався зараз демонструвати це оточуючим. Тому швидко обертаюсь, не випускаючи Ксі з обіймів. Тож Золотий Дракон, який промайнув на кілька миттєвостей, деяким, напевно, здався просто баченням, і навіть Ізір потер очі. Правда Дігана не проведеш, але він тільки посміхнувся і похитав головою. Так і чую його голос: «Тримай себе в руках, мій хлопче!»

А я не можу, у мене руки зайняті! Там Ксі!

- Ксі! Я вже не сподівався побачити тебе. Батько привіз тебе попрощатися? - Майже що муркочу дружині.

- Попрощатися? Ні, Ердан! Батько після розмови з тобою сказав, що ми можемо бути разом! І вирішив повернути мене. - Оце так поворот! Не можу повірити своїм вухам!

- Ось маніпулятор! - Ричу. - Які ж вони з моїм схожі!

– Головне, що він дозволив мені повернутися до тебе. Не гнівайся на нього.

- Але як йому взагалі вдалося тебе викрасти з території Академії? Стороннім сюди не так і легко проникнути.

- Йому Темро допоміг.

- Я вб'ю цього дрібного гаденя. - Знову гарчу я, оглядаючись на всі боки, у пошуках одного з винуватців моїх бід.

- Прошу тебе, Ердан, не треба!

- Пропонуєш пробачити його? Цього зрадника?

- Взагалі-то Темро не підданий Диких Земель, Ердан. - М'яко заспокоює мене Ксі. І я розумію, що вона має рацію. Як би я не ставився до нього, зараз пред'явити йому нічого не можу. А там побачимо...

Діган робить мені знак підійти до них.

– Фрай! - Кличу друга. - Не випускай Ксі з уваги! Головою відповідаєш! Якщо хоч лусочка пропаде...

- Зрозумів уже. Не хвилюйся, очей не зведу!

Батько і Кай вже про щось жваво розмовляють, і ми з Діганом приєднуємося до них.

– Син. - Батько суворо дивиться на мене, і я розумію, що мені не сподобається те, що я зараз почую. – Я з Каєм та його людьми повертаюся у Дикі Землі. А ти з друзями під наглядом Дігана залишаєшся в Академії.

Я невдоволено гарчу.

- Батьку! Хіба мій Золотий Дракон не стане в нагоді при придушенні змови?? - Наводжу цілком резонний, на мою думку, аргумент.

- Ердан! Ти збираєшся тягнути всіх жінок за собою? Наразиш на небезпеку Ксі, дружину Дігана, Ізіра та інших? Тим більше, це одна з умов Каю, і тут я з ним абсолютно згоден! Ми вже це питання обговорили. І Діган, до речі, також підтримав моє рішення. Тим більше, сину, не забувай, що ти спадкоємець і якщо щось піде не так, як ми плануємо, мені важливо, щоб ти залишався в безпеці.

Я продовжую глухо гарчати, але сперечатися з батьком безглуздо, тим більше, що він має рацію. Обом нам не можна лізти в саме пекло. Але одна справа визнати його правоту, а інша – прийняти та підкоритися. Діган кладе мені руку на плече і трохи стискає, закликаючи заспокоїтися. Іншим часом уже трепанув би за комір у частковому обороті, але зараз не та ситуація, щоб поводитися зі мною як із нашкодившим ящірком, і я вдячний йому за стриманість.

- Добре, тату, як скажеш. - Бачу, що він задоволений моєю поведінкою.

- Ердан, відійдемо. – Просить батько.

Ми з батьком відходимо вбік, і після невеликої паузи він наказує мені:

- Ти мій спадкоємець, Ердан, і в разі моєї загибелі, займеш трон. Можливо, не відразу, але рано чи пізно це станеться, я впевнений у цьому. Не повторюй моїх помилок, сину. Я дуже багато вирішував з гарячого, не замислюючись про наслідки, і нажив тим самим безліч ворогів. Я не прошу тебе прощати зрадників, але перш ніж покарати когось переконайся, що це не є підставою від конкурента. І не ухвалюй серйозних рішень відразу, завжди давай собі можливість обдумати, тим більше, коли це стосується чийогось життя. Ось, власне, і все. В іншому я повністю тобі довіряю і впевнений, що ти будеш гарним королем!

Батько міцно обіймає мене і, не даючи мені змоги відповісти, повертається до Каю та Дігана. Вони ще щось обговорюють, потім батько і Кай обертаються і відлітають, а за ними один за одним злітають у повітря не менше півсотні драконів. Я бачу, що Кай сильно поранений і розумію, що для нього цей переліт буде нелегким. Я розумію, наскільки болісним э кожен помах його крила. Ксі теж бачить стан батька і не приховує сліз.

Ми залишаємось в Академії, а наші батьки відлітають боротися за нашу спадщину. Разом, незважаючи на всі розбіжності, які були між ними раніше. Часи міняються і пріоритети теж.