Діган
Я не знаю, про що Кай говорить з Ерданом, але розмова закінчується досить швидко та спокійно. Принц виходить із кабінету, і я не бачу на його обличчі жодних емоцій. Можу лише порадіти, що Ердан навчився опановувати себе.
– Я не думаю, що Грега варто інформувати про зміст нашої розмови, – кидає Кай услід принцу, що виходить.
– Це ваша думка чи умова?
– А є різниця?
– Я не маю наміру що-небудь приховувати від батька.
– Тоді вважатимемо умовою, – посміхається Кай. – Додамо трохи гостроти та інтриги.
Ердан знизує плечима й недбало відповідає:
– Добре. Якщо для вас це так важливо.
– З тобою приємно мати справу, Ердане! Я передам усе своїй дочці, як ми й домовлялися.
Потім Кай звертається до мене:
– Дігане, я зараз повернуся до своїх людей, тому що відведений на мій візит час уже майже закінчився, а ближче до вечора продовжимо перемови. Не раджу робити будь-які активні дії, якщо ви не хочете, щоби постраждали студенти. Нас набагато більше, і Золоті Дракони вам не допоможуть.
– Каю, ти вже визначився, на чиєму ти боці?
Кай уважно дивиться на мене, потім на Ердана, який щось бурхливо обговорює з Грегом.
– Я повідомлю про своє рішення увечері.
– Добре. Ізире, проводь гостя до виходу з Академії.
Ізир із Каєм йдуть, а я чекаю, коли Ердан і Грег закінчать розмову, яка проходить на підвищених тонах. Я не мав наміру підслуховувати. Але до мене долітають уривки фраз, з яких я розумію, що Грегу не подобається відмова Ердана поділитися змістом розмови з Каєм.
– Батьку! Ми говорили тільки про Ксі.
– Я не вірю, що Кай не намагався тебе переманити на свій бік.
– Батьку, я вірний тобі та королівству! Це все, що я можу сказати тобі.
Я розумію, що настав час втрутитися, поки Грег знову не збожеволів. Нам ще не вистачає конфлікту між принцом та королем! Так, Кай постарався створити проблеми та ускладнити ситуацію.
– Грегу, саме на це Кай і розраховував, забороняючи Ердану передавати тобі зміст їхньої розмови. У тебе немає підстав не довіряти синові. Не йди на поводу в зрадника.
Грег гарчить. Його зіниці звужуються та витягуються. Король відвертається, не бажаючи демонструвати втрату самоконтролю. Не подобається це мені. Уже не вперше він важко справляється зі своїми емоціями. Нам треба буде з королем про це поговорити, але тільки після того, як він заспокоїться. Я не самогубець.
Ксі
Батько повертається та виглядає абсолютно спокійним. Мені здається, він уже ухвалив рішення. Але яке?
– Я був в Академії. Мені сподобався твій чоловік, Ксі.
– Ти зустрічався з Ерданом, батько?
– Так, приємний хлопець. Попри свою запальність, вміє міркувати розумно, за потреби. Я запропонував йому вибір: померти за свого короля чи поїхати з тобою в безпечне місце. Як ти гадаєш, що він вибрав?
– Ердан не зрадить свого батька, друзів та королівство!
– Так, хлопчик вважає за краще померти. – Я злякано ахнула. – Ні, ні, він ще живий! Просто принц віддав перевагу смерті перед зрадою. Просив передати, що любить тебе й ось це.
Батько простягає мені аркуш паперу, з якимись цифрами.
– Що це?
– Номер рахунку в Столичному Банку Імперії. Для тебе і твоєї дитини.
Тремтячими руками я беру аркуш. Так, це почерк Ердану, я впізнаю його! На моїх очах з’являються сльози.
– Батьку, ти ж не дозволиш йому померти?
Батько замислився. Потім відійшов, припадаючи на ліву ногу й сів на крісло біля вікна. Я звернула увагу, що зараз він шкутильгає набагато сильніше, ніж вранці. Схоже, що його травми завдають йому не лише незручності, а й сильного болю.
– Ксі, сьогодні ти просила мене зробити вибір, цілком чітко описав ситуацію і все вірно розуміючи. Тепер я пропоную тобі визначитися, що для тебе важливіше: нав’язаний шлюб з Ерданом чи життя твого батька?
– Батьку, не змушуй мене вибирати!
– Але ситуація така, що зараз усе залежить лише від твого рішення.
– І ти приймеш його?
Батько уважно дивиться на мене, а потім відвертається до вікна. Пауза затяглася, але я мовчу. Батько теж не вимовляє жодного слова. Так минає досить багато часу.
– Так, Ксі. Я прийму твій вибір.
Я відповідаю, не замислюючись, тому що давно прийняла рішення:
– Я вибираю свого чоловіка, Ердана!! І не через Істинність, батьку, я люблю його!
– Ксі, король Грег поклявся стратити мене. Повільно та болісно.
– Але ж ти можеш не повертатися в Дикі Землі!
– Тоді я не зможу допомогти впоратися зі змовниками. Потрібна моя особиста присутність.