Розділ 50.2

Ксі

– Батьку, якщо ти вб’єш Ердана, я теж помру!

– Ні, ти вагітна й на тебе втрата Пари ніяк не вплине!

-Ти мене не зрозумів, тату. Я вб’ю себе, якщо Ердан загине!

– Вб’єш себе і вашу дитину??

– Так. Я не зможу жити без мого коханого, а прирікати свою дитину на життя сироти я не хочу! Вибери зараз – моє щастя чи помста королю Грегу!

– Ти розумієш, що пропонуєш мені вибрати між моїм життям і твоїм?

Батько знову замовкає. А я чекаю, затамувавши подих. Що я вимагаю від нього?

Наскільки складним є вибір, який зараз стоїть перед моїм батьком?

Він має ухвалити рішення: врятувати владу ненависного йому короля Грега й підписати собі смертний вирок? Чи, слідуючи драконячому інстинкту самозбереження, вибрати життя і довести до кінця справу, на яку він витратив стільки років свого життя?

Залишитися вірним присязі, даної змовникам чи зрадити?

На одній чаші терезів життя мого батька, на іншій – моє, моєї дитини, мого чоловіка, його батька та друзів.

Усі ці думки пролітають у мене в голові, і я знаю, що мій батько їх чує.

– Ти все правильно розумієш, Ксі. Занадто багато поставлено на кін.

– Яке рішення ти ухвалив, тату?

– Я не готовий рятувати трон Грега, але й тебе втратити не можу! – гарчить на мене батько та йде, грюкнувши дверима.

Діган

Я не став чекати, поки шрами затягнуться, а щоб відновити свою боєздатність, мені знадобилося всього хвилин п’ятнадцять.

Повертаюся до Ердана та зазначаю, що його стан не погіршився. Чи означає це, що Ксі десь поблизу?

Зараз треба якнайшвидше знайти її! Але для початку необхідно з’ясувати, чи вдалося нейтралізувати Рек’ю.

Ердан з одним з охоронців короля залишається в резиденції, а я з іншими учнями, Крісом і ще одним вірним королеві вартовим вирушаємо до Ріка.

Як я і сподівався, старий друг не підвів! Рек’ю та інші зрадники вже знешкоджені та замкнені.

Грег із Ріком обговорюють подальший план дій і я приєднуюсь до них.

– Як Ердан? – майже одночасно запитують мене Грег та Рік.

– Погіршення немає. Я впевнений, що Ксі десь поряд! – втішив я їх.

– На території Академії її немає. Служба безпеки все обшукала, – повідомляє Рік.

– Отже, тепер треба обшукати околиці Академії!

– А із цим проблема, – остуджує мій запал Рік. – Ми заблоковані.

– Тобто?

– Невідомі перекрили всі виходи з Академії.

– Це люди Рек’ю?

– Він каже, що не обізнаний, але посміхається. Припускаю, що змовники підстрахувалися на випадок непередбачених ускладнень.

– Ріку, ти встиг зв’язатися зі спецслужбами Імперії?

– Я відправив посланця, але не знаю, чи встиг він вилетіти до блокади.

Так, серйозна організація, вони все продумали. Що нам робити далі? Прориватися із боєм? Чи чекати, сподіваючись, що посильний, відправлений Ріком, зумів вибратися з Академії до початку блокади? А може, хтось зовні запідозрить недобре, і сповістить спецслужби Імперії? Знати б, які сили нам протистоять. У жодному разі, ніяких активних дій робити не можна. На території Академії кількасот студентів, які можуть постраждати.

Перебираємо всі можливі варіанти подальших дій, у цей момент лунає стукіт у двері.

– Так?

До кабінету ректора заходить Ізир.

– Мій королю, представник змовників вимагає зустрічі з вами.

– Вимагає, значить… – Грег гарчить і зло блищить очима. Уся ця ситуація, якою він не керує, виводить його із себе. – Нехай він зі своїми вимогами вирушає до Некрилатих Богів!

– Грегу, нам треба з ним зустрітися, якось треба розбиратися із цим усім! У мене тут майже триста студентів! – Рік намагається достукатися до Грега.

Грег шипить і злитися, але погоджується зустрітися зі змовником.

Через кілька хвилин у кабінет сильно кульгаючи заходить високий чоловік у чорному плащі з капюшоном, що повністю закриває обличчя.

– Вітаю тебе, Грегу, – голос чоловіка, що увійшов звучить тихо і хрипко.

– Звертайтесь до короля Диких Земель із належною повагою! – ричу я.

– Поки що королю! – посміхається не проханий гість. – Як надовго ти плануєш зберегти свій статус, Грегу? Ти ж розумієш, що тобі недовго лишилося сидіти на троні?

– Вже точно довше, ніж ти проживеш! – Грег гарчить і кидається на зухвальця.

Ми з Ріком його перехоплюємо.

– Спокійно, Грегу! Вбити цього гада ми завжди встигнемо, зараз треба дізнатися, чого він хоче! – Рік намагається заспокоїти Грега.

– Мій королю, нам треба дізнатися про його вимоги, – підтримую Ріка.