Розділ 48

Діган

Ердану після зілля Дарії стає трохи легше. Хоча ми й намучилися вперше, вливаючи ліки в принца, що ледь перебуває у свідомості, але результат того коштував. Вдруге Ердан вже випиває ліки сам. Поліпшення є, але я розумію, що вони тимчасові. Щойно пройдуть симптоми, викликані вживанням чаю з Квітки Істинності, як у принца почнуться проблеми, спричинені вже реальним розставанням із Парою. І тут уже ніякі ліки не допоможуть.

Як тільки принц приходить до тями, він відразу починає шукати дружину, намагаючись зрозуміти, що відбувається.

- Де Ксі, Діган? Де моя дружина? Що трапилося? Я відчуваю біль усередині. Чому мені так погано?

- Ердан, Ксі зникла.

Я розповідаю все, що сталося за останні години, поки принц був непритомний, у тому числі і про чай, яким його опоили і про підозри Ріка.

- Ти думаєш, це Ксі опоїла мене і втекла?? Ні, це неможливо, Дігане! Її, напевно, викрали! Вона не могла... не стала б... я знаю... Між нами багато чого за цей час сталося, і наші стосунки змінилися. Вона ніколи не залишила б мене! Тим більше, що ми Пара! Вона не виживе без мене!

- Ердан, Ксі вагітна.

- Це точно? - Обличчя принца освітлюється такою радістю, що навіть я посміхаюся. – Слава Богині Гір! Значить, наше розставання їй не зашкодить!

Мій хлопчик! Він таки вірить Ксі і переживає тільки про неї!

- Але ти маєш знайти її, Дігане! Хтось викрав мою дружину, я впевнений у цьому!

Я теж сумніваюся, що Ксі свідомо обпоювала Ердана, щоб позбутися його. Ніколи не повірю! І мені начхати, що всі факти твердять про це, та й зникнення Ксі тільки підтверджує теорію Ріка.

Ксі любить Ердана, може, це почуття і не виникло відразу, але зараз між ними не тільки Істинність.

Ось якщо об'єктивно, що ми маємо?

Принца опоили, і він може як мінімум втратити прихильність до своєї дружини.

Ксі вагітна, і на ній втрата Істинності ніяк не позначиться.

Ксі не хотіла цього шлюбу, як і не хотіла переїзду в Дикі Землі.

Ксі зникла.

Чи не надто очевидно виглядає все? Чи так воно й є?

І що тепер робити? Де шукати Ксі?

Рік уже розпорядився і всі приміщення Академії обшукують, а студентів та викладачів допитує служба безпеки.

Ердан поки що не може взяти участь у пошуках і використовувати родове кільце, тим більше, що воно поводиться якось ненормально: то горить вогнем, то майже гасне. Дарія каже, що це наслідки отруєння чаєм із Квітки Істинності і зараз кільце для пошуку Ксі абсолютно марне.

І, якщо я думав, що ситуація вже гірша не може, то поява короля Грега мене переконала.

Грег з'явився з десятком стражів, на чолі з Рекью, що вже набрид мені.

- Діган! Там король... З ним Рекью, і він хоче тебе заарештувати. - Крістіан стукає у двері нашої з Грейс кімнати.

Ну от і все. А що я хотів? Моя робота – безпека принца. Я з нею не впорався.

- Вибач, Грейсі. Швидше за все, ми вже більше не побачимось. Крістіан, проведи мою дружину до ректора.

- Ні, Дігане! Ні! Або ти йдеш зі мною і залишаєшся в Імперії, як мій чоловік, чи я буду з тобою до кінця! Ми все одно не зможемо жити у розлуці!

- Грейсі, кохана моя! Я дуже сподіваюся, що ти вже вагітна і на тобі наша розлука ніяк не позначиться, але, в будь-якому випадку, тобі не варто бачити те, що далі відбуватиметься.

Я знаю, наскільки жорстоким може бути наш король. Та я й сам не став би нікого шкодувати на його місці! Стан принца та наслідки від зникнення Ксі катастрофічні. Та я готовий сам себе стратити! І точно не спробую уникнути заслуженого покарання.

- Крістіан, достав мою дружину до ректора Ріка. Будь-яким методом! — Напевно, віддаю останній наказ своєму учневі. І не менш суворо звертаюсь до своєї дружини: - Ти залишаєшся в Імперії, під захистом її законів. Молю Богиню Гір, щоб підтвердилася твоя вагітність! І не сперечайся! Я все ще твій чоловік і наказую тобі вирушити до твого дядька! Крістіан, - звертаюсь до свого учня, - відповідаєш за неї своєю головою!

Крістіан мовчки киває і бере Грейсі під руку. Інший час, доторкнись хтось до моєї дружини, мій дракон би вже як мінімум гарчав у моїй голові, але зараз він тільки зітхнув, і дозволив Крістіану відвезти її від нас. Ну хоч тут усе гаразд.

Тим часом шум у дворі нашої резиденції посилюється, і вже лунають голоси на підвищених тонах, зважаючи на все, мої учні відмовляються пропускати охоронців короля в будинок. Мені більше не можна зволікати і вже настав час виходити, треба всіх заспокоїти, поки король не сприйняв упертість моїх вихованців як бунт.

- Ім'ям короля, Ви заарештовані! - З усмішкою повідомляє мені Рек'ью, як тільки я виходжу з дому. Мої вихованці стають між мною та вартою короля, гарчать і вже майже готові обернутися.

- Назад! - Наказую я їм, і ті, хоч і неохоче, але підкоряються.

Рек'ю, не в силах стримати радості від того, що відбувається, особисто заламує мені руки за спину і міцно сковує залізними кайданами.

Король Грег, який завжди вміло приховує свої емоції, зараз виглядає розлюченим.

- Залишіть нас, - наказує своїм сторожам і подає мені знак іти за ним. Ідемо в глибину саду, де нас не видно і не чути. - На коліна.

Я виконую наказ мого короля, принагідно наголошуючи, що все-таки Грег поки що шкодує мене, не принижуючи перед моїми учнями та своєю вартою.

- А тепер, Дігане, скажи мені хоч щось, щоб я ЗМІГ не страчувати тебе ...