Розділ 45

Ксі

Вперше за своє життя я зустріла людей, які знали моїх батьків! Опікун не був особисто знайомий ні з моїм батьком, своїм двоюрідним братом, ні, тим більше з моєю матір’ю. Я багато разів намагалася з ним поговорити про них, та і взагалі поговорити з ним хоч про щось! Але щоразу натрапляла на холодний погляд і повне ігнорування. Мене ніби й не існувало в його житті. В мене були гувернантки, вчителі та навіть друзі, але ніколи не було родини.

Й ось зараз у моєму житті з’явилися відразу дві людини, які можуть мені хоч щось розповісти про моїх батьків! Навіть три. Але з королем Грегом на цю тему краще не починати розмову.

Я не встигаю розпитати ректора та Дігана про батьків, бо Ердан миттєво виходить із себе. Він і так болісно реагував на увагу свого батька до мене, а зараз, коли виявилося, що Грег й моя мати вчилися разом… Між ними щось було? Яку таємницю король заборонив Дігану розкривати синові? Ердан виходить із себе й Діган просить мене залишити їх наодинці.

Напевно, розмова буде не дуже приємною, тому я йду в нашу кімнату, даючи можливість чоловікам поговорити.

Я переживаю за Ердана й хочу дізнатися про своїх батьків. Мічуся нашою кімнатою в очікуванні, що хтось, нарешті, з’явиться і прояснить ситуацію. Зрештою з’являється Діган.

– А де Ердан? – питаю наставника мого чоловіка.

– Відпочиває в саду. Я хочу поговорити з тобою без нього. Ердан дуже бурхливо на все реагує. Про це, до речі, нам також треба буде поговорити.

Я думала, що мене вже мало чим можна здивувати. Але історія моїх батьків мене шокувала. Любов батька Ердана, Грега, до моєї матері, зрада друга, заслання моїх батьків, відправлення непотрібної нікому дитини до далекого родича в Імперію, щоб нічого не нагадувало королеві про кохану та колишнього друга, що зрадили його.

Тепер зрозуміло, чому король мене так роздивлявся, але я не помітила в його погляді нічого, крім інтересу. Даремно Ердан так бурхливо реагує на все! І тоді, коли поверталися до Академії в супроводі короля та його вартових, і зараз… Діган має рацію, Ердану треба навчитися тримати себе в руках, тим більше маючи такого батька. А тепер ще й моє походження підливає олії.

Коли Діган закінчив розповідь про моїх батьків, розмова сама по собі перейшла на Ердана.

– Ксі, мені здається чи Ердан став більш нервовим? Те, що він надто болісно реагує на будь-який інтерес до тебе, це не нове, але в іншому… У вас усе нормально?

– Так, мені також так здалося. Іноді йому буває складно зосередитися, особливо коли ми повертаємось із занять. Але в нас жодних проблем немає, ми навіть не сперечаємося ні про що зараз, скоріше навпаки. У деяких питаннях ми маємо ідеальне порозуміння, – мені здається, що я почервоніла.

– Мені теж здається, що він із занять приходить якийсь смиканий. Не схоже, що тільки ревнощі є причиною такої поведінки.

– Іноді вночі Ердан прокидається весь у поті й тремтить, ніби в нього жар, тоді він іде в сад, обертається і через пів години повертається вже прийшовши до ладу.

– Дивні симптоми, – Діган замислився. – Поговорю з ним. Можливо, він не все розповідає.

Діган

Повертаюся до саду, де залишив Ердана. Принц усе ще в драконячому вигляді, як я і наказав. Спить собі спокійненько. Чи тільки вдає? Розплющив одне око, як тільки я підійшов. Усміхаюся про себе. Ну що ж, потренувати витримку моєму вихованцю не завадить.

– Залишишся в саду спати чи до дружини підеш?

Принц миттєво обертається.

– Мені з Ксі краще спиться! Так що я піду до неї, до нашого ліжечка.

– Та йди вже. Завтра встаємо на годину раніше, додаткове тренування.

– Для всіх?

– Ні, персонально для тебе.

Принц полегшено зітхає. Підставляти друзів йому не хочеться, а я не бачу причин їх вантажити додатковими заняттями. Проштрафився лише Ердан.

Вранці займаємося з принцом здебільшого медитацією, і додаю насамкінець трохи силових вправ. Сподіваюся, це допоможе йому не намагатися скинути пару на особин чоловічої статі, що проходять повз Ксі.