Розділ 43

Ксі

Демонстративно виплюнувши, після жарту Ізіра, залишки пиріжка, я віддаляюся від принца та його дружків, точніше Акіра мене кудись веде. Заходимо до порожнього кабінету, і я розповідаю їй історію ранкової зустрічі з Темро. Тепер і Акіра зможе зрозуміти жарт із пиріжками! Я так думала. Але подруга не сприйняла сутичку принца з Темро так само весело, як і я.

- Що, прямо так і сказали, що збираються їх з'їсти? – Голос Акіри тремтить.

- Ні, не прямо, але так гарно натякали! Взагалі розіграли цих дрібних так, начебто заздалегідь тренувалися! Я мало не померла зі сміху, коли Фрай почав обмацувати Стілка! Той, бідолаха, навіть дихати перестав.

- Ксі, а ти впевнена, то вони не збиралися їх... того... Все ж таки дикі, про них чого тільки не говорять...

Я, звичайно, постаралася заспокоїти Акіру, хоча й у самої на душі не дуже добре було.

Ні, їсти першокурсників наші дикі дракони не стали б, це я знаю, і навіть не тому, що вони в Академії зараз. Я все-таки пам'ятаю, що Ердан розповідав мені, доки я була в сплячці! Спочатку я думала, що це плід моєї уяви, але звідки тоді я знаю вміст конспектів, за минулий семестр? Адже принц мені читав їх уголос! А значить і те, що він розповідав мені про Дикі Землі – правда! Як і те, що розкривати цю правду я не маю права. Та й принц не повинен був мені все це розповідати, адже якщо король дізнається, що Ердан порушив один із найважливіших законів Королівства, йому не поздоровиться. А отже, мені й далі треба вдавати, що я нічого не знаю про його батьківщину і панічно боюся там опинитися! Треба тільки приховати, що я пам'ятаю всі його розповіді в печері, а отже, доведеться вдавати, що я посилено вивчаю конспекти за минулий семестр.

Ну і трохи ще ображаюся через Темро. А ще дуже хочеться подивитися, як чоловік провину загладжуватиме!

Ми ще деякий час розмовляємо з Акірою, потім я озираюся на всі боки і розумію, що поруч зі мною немає ні принца, ні жодного з його друзів! З жахом уявляю, що зараз твориться навколо і чим все це загрожує, якщо я зараз не повернуся до чоловіка. Молю Богиню Гір, щоб Ердан не наробив дурниць! Начебто не так багато часу минуло, навряд чи він уже встиг когось убити, але влаштувати скандал і привернути непотрібну увагу, багато часу не потрібно. Вилітаю з кабінету і відразу натикаюся на Ердана!

- Ось ти де?! Я вже збився з ніг! З ким ти тут усамітнилася? - Грізно нависає наді мною чоловік. - Акіра? Ви тут лише удвох?

- Так, Ердан, ми балакали.

Принц заходить до кабінету, оглядає його і, нікого не знайшовши, заспокоюється.

- Не губися більше. Я встиг злякатися.

Принц злякався? І зізнався у цьому? Не вірю своїм вухам!

Ердан

- Не губися більше. Я встиг злякатися.

Це я, звичайно, ляпнув даремно, але Ксі так дивно на мене подивилася. Так, я злякався! От тільки зізнаватись у цьому не варто. Наслідний принц Диких Земель злякався! Та якщо це до батька дійде… Озираюсь на всі боки – все ще нікого немає, Акіра наче не чула, а Ксі базікати не буде, сподіваюся. Поговорю ще з нею про це.

- Ідемо додому, поговорити треба. - Похмуро кидаю дружині і не зовсім ніжно беру її за руку, так що вона скрикує, а в мене знову всередині все стискається. - Ксі, тобі боляче? Пробач, я не хотів, дай подивлюся – синця не буде? Прийдемо в резиденцію, і одразу обернешся, добре? Пів годинки і все пройде!

Беру її руку і несвідомо цілую в тому місці, де щойно надмірно притиснув пальцями.

Вдихаю її аромат, прикриваю очі і ледь чутно муркочу. І чую, як крізь сон:

- Ердан… Хочу якнайшвидше опинитися вдома. У душ хочу…

- Мммм, а як я мрію зараз про… Душ! - Усміхаюся як дурень. Мало не в оберемок згрібаю свою дружину і поспішаю додому.

- О, Ксі знайшлася! А ми тебе шукали. І, Ердане, там ректор просив нас усіх зайти – лекцію хотів нам прочитати, щось щодо недоїдених першокурсників… – Ну як же не вчасно Фрай з'явився!

- Законспектуй, потім перегляну. - Кидаю, не обертаюсь, другові. Мені зараз не до лекцій! Зі слів Фрая я зрозумів тільки те, що друзі ще трохи затримаються в навчальному корпусі, а отже, нам із Ксі ніхто не завадить! Наставник, сподіваюся, здогадається знайти собі справу в іншому кінці будинку, а ще краще у саду.

Діган

Ердан із Ксі буквально прибігли із занять. Принц щось буркнув мені. Я не розібрав слів, але здогадався на його вигляд, що мені варто знайти собі справу подалі від їхньої з Ксі кімнати.

Знаю, що ректор після занять збирався прочитати моїм хлопчикам лекцію про неприпустимість залякування молодняку. Тому не дивуюсь відсутності решти своїх підопічних. Гаразд, нехай поки усамітниться з дружиною, потім влаштую йому прочуханку за прогул лекції.

Посміхаюся і вирушаю до саду. Днями Рік із дружиною в гості завітають. Хочу дещо підготувати до приготування своєї фірмової страви! Грейс, до речі, її теж ще не пробувала. Та й Ердан любить, хоч це, звичайно, не сира печінка.